29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"18" вересня 2018 р.Справа № 924/233/18
Господарський суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Вибодовського О.Д., судді Гладюка Ю.В., Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Сорока Д.В. розглянувши матеріали
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Перший національний виробничий кооператив”, м.Шепетівка, Хмельницької області
до Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод”, м.Старокостянтинів
про стягнення заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. у розмірі 3 935 558,00грн.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № б/н від 23.03.2018р. (в режимі відеоконференції)
ОСОБА_2 - за довіреністю №6-18 від 03.04.2018р. (в режимі відеоконференції)
Від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю № 6-18 від 03.04.2018р.
ОСОБА_4 - за довіреністю №10-18 від 14.05.2018р.
В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Суть:
30.03.2018р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява сільськогосподарського виробничого кооперативу “Перший національний виробничий кооператив” м.Шепетівка Хмельницької області про стягнення з дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод” заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. у розмірі 3935558,00грн.
Ухвалою суду від 02.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №924/233/18 за правилами загального позовного провадження. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами.
Ухвалою суду від 29.05.2018р. строк проведення підготовчого провадження по справі №924/233/18 продовжено на тридцять днів.
Ухвалою суду від 26.06.2018р. призначено по справі №924/233/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).
Провадження у справі №924/233/18 зупинено до отримання результатів експертизи.
У зв'язку із апеляційним оскарженням ухвали суду від 26.06.2018р. матеріали справи №924/233/18 надіслано 16.07.2018р. до суду апеляційної інстанції.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2018р. апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" задоволено, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.06.2018р. у справі № 924/233/18 скасовано, справу № 924/233/18 передано на розгляд господарському суду Хмельницької області.
13.08.2018р. матеріали справи №924/233/18 повернулись до господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою суду від 20.08.2018р. призначено колегіальний розгляд справи № 924/233/18 у складі: ОСОБА_5 - головуючий суддя, суддя Гладюк Ю.В., суддя Смаровоз М.В.
На адресу суду 20.08.2018р. від відповідача надійшло клопотання про призначення у даній справі судово - економічної експертизи. В обґрунтування поданого клопотання заявник зазначає, що доцільність призначення економічної експертизи у даній справі полягає в тому, що наявні розрахунки і докази є суперечливими, перевірці підлягають розрахунки за значний період часу з урахуванням зміни умов договору щодо строків оплати, з урахуванням різних гатунків продукції та з урахуванням значної кількості господарських операцій, правильність обліку яких має бути перевірена сторонами.
Зважаючи на викладене, відповідач просить суд призначити у даній справі судову економічну експертизу, проведення якої доручити експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м.Хмельницький, вул. Володимирська, 109.); поставити на вирішення експерта питання про визначення документальної обґрунтованості розрахунків заборгованості, які надані позивачем та відповідності таких розрахунків умовам Договору поставки молока № 49 від 12.08.2016 року; на період проведення судової експертизи провадження по справі №924/233/18 зупинити; оплату за проведення експертизи покласти пропорційно порівно на позивача та відповідача по справі.
03.09.2018р. позивачем подано письмові заперечення проти задоволення клопотання відповідача, у яких зазначив про відсутність належного обгрунтування необхідності призначення судової експертизи та залучення спеціаліста у сфері іншій ніж право, не відповідність клопотання вимогам ст.ст. 99, 170 ГПК України та його безпідставність. Стверджує, що предметом позову є стягнення заборгованості за договором поставки молока, розмір якої підлягає встановленню судом на підставі наданих сторонами доказів, а не перевірка коректності відображення в обліку підприємства операцій, що підлягають оподаткуванню чи податкових зобов'язань. На думку позивача, відповідачем в порушення ст. 99 ГПК України не обгрунтовано неможливості надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів. Окрім того, питання, яке просить відповідач поставити судовому експерту, відносить до компетенції суду, який оцінює правомірність позовних вимог, обгрунтованість та встановлює розмір, що суперечить п. 6 ст. 99 ГПК України. Посилаючись на п. 23 постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012р. №4, позивач зазначив, що виртати на проведення експертизи має нести заінтересована сторона - відповідач, який ухиляється від повної оплати витрат, а позивач не надає згоди на проведення експертизи, тож справа має бути розглянута на підставі наявних доказів. На думку позивача, дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних немає.
Представники позивача у своїх усних поясненнях та у поданому суду письмовому запереченні у задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи просив відмовити.
Представники відповідача на задоволенні клопотання наполягали.
При вирішенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи судом враховується наступне:
Приписами частини 1 статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2016 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Перший національний виробничий кооператив” (постачальник) та Дочірнім підприємством “Старокостянтинівський молочний завод” (покупець) було укладено договір поставки молока №49, з терміном дії до 31.12.2016р.
До вищевказаного договору підписано додаткову угоду №1 від 27.12.2016р., якою сторони продовжили термін дії договору №49 до 31.12.2017 року та додаткову угоду №2 від 18.08.2017р., а також ОСОБА_6 погодження договірної ціни, у яких зазначено, що останні є додатками до договору, підписані сторонами за період з 16.10.2016р. по 25.08.2017р., та у яких визначено асортимент, кількість, ціну конкретної партії продукції та строки оплати.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що на виконання умов договору №49, за період з лютого по листопад 2017 року позивачем було поставлено молоко на суму 141 916 738,00 грн., що підтверджується приймальними квитанціями за 28.02.2017р., за 31.03.2017р., за 30.04.2017р., за 31.05.2017р., 30.06.2017р., за 31.07.2017р., за 31.08.2017р., 30.09.2017р., 31.10.2017р., за 30.11.2017р., товарними накладними за формою 1-ТН (МС) та видатковими накладними, доданими до позовної заяви.
Згідно з п.п.3.1, 3.2, 3.3 договору №49 асортимент, кількість та ціна конкретної партії продукції, що постачається за даним договором, визначається постачальником та покупцем у додатках (ОСОБА_6 погодження ціни), що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна партії Продукції є фіксованою на весь період дії ОСОБА_6 погодження ціни і у будь-якому випадку не підлягає зміні без письмового погодження Сторін. ОСОБА_6 погодження ціни підписується сторонами при кожній зміні ціни на Продукцію.
Розділом 8 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання продукції покупцем. Загальна сума договору складається із загальної вартості Продукції, поставленої Постачальником Покупцю протягом строку дії даного договору.
Відповідно до данного пункту договору позивачем надано до позовної заяви ОСОБА_6 погодження договірної ціни, а саме:
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №7 від 16.10.2016р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 17.10.2016р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1 гатунок - 7200,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника) та 1 гатунок - 7500,00грн. на умовах поставки СРТ (склад покупця).
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №9 від 01.12.2016р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.12.2016р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1 гатунок - 8800,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника).
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №12 від 16.02.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 20.02.2016р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1,2 гатунок - 7900,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника) та негатункове - 7110,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника).
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №13 від 24.03.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.04.2017р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
Молоко з кислотністю від 16°Т до 21°Т, яке проходить тест на кип'ятіння оформляється вищим, 1,2 гатунками та приймається за ціною 7 200,00 грн. з ПДВ.
Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 6 480,00 грн. з ПДВ.
Неґатункове II - молоко, яке не пройшло тест на кип'ятіння, або надійшло з кислотністю
24°Т та приймається по ціні - 5040,00грн. з ПДВ.
Неґатункове III - молоко з кислотністю 26°Т приймається по ціні 3600,00грн. з ПДВ
З базисними умовами поставки продукції СРТ (склад покупця) згідно з Інкотермс-2010.
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №14 від 24.04.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.05.2017р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
1,2 гатунок - 7 900,00 грн. з ПДВ.
Неґатункове І - молоко з кислотністю &?а;22°Т приймається за ціною - 7110,00 грн. з ПДВ.
Неґатункове II - молоко з кислотністю &g ;26°Т приймається за ціною 3950,00грн. з ПДВ
З базисними умовами поставки продукції СРТ (склад покупця) згідно з Інкотермс-2010.
пунктом 3 визначили, строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №15 від 24.05.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.06.2017р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
Екстра ґатунок - 7800,00 грн. з ПДВ.
Вищий ґатунок - 7740,00грн. з ПДВ
1 гатунок - 7620,00грн.
2 гатунок 7200,00грн.
Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 6 480,00 грн. з ПДВ (дисконт 10%).
Неґатункове II - молоко, яке не пройшло тест на кип'ятіння, або надійшло з кислотністю
менше 16°Т - оформляється з кислотністю &g0;24°Т та приймається по ціні - 5040,00 грн. з
ПДВ (дисконт 30%).
пунктом 3 протоколу визначили, строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №16 від 25.06.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.07.2017р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
Вищий ґатунок - 8000,00грн. з ПДВ
1 гатунок - 8000,00грн.
2 гатунок 7800,00грн.
Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 7020,00 грн. з ПДВ
Неґатункове II - молоко з кислотністю 23-25°Т приймається за ціною - 5460,00 грн. з
ПДВ.
Неґатункове ІII - молоко з кислотністю &gP;26°Т приймається за ціною - 3900,00 грн. з
ПДВ.
Пунктом 3 визначили, строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №17 від 25.07.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.08.2017р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
Екстра ґатунок - 8604,00грн. з ПДВ.
Вищий ґатунок - 8304,00грн. з ПДВ
1 гатунок - 8184,00грн.
2 гатунок 7440,00грн.
Неґатункове І - молоко з кислотністю&gп; 22°Т приймається за ціною - 2904,00 грн. з ПДВ
Пунктом 3 визначили, строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
ОСОБА_6 погодження договірної ціни №18 від 25.08.2017р., із зазначенням, що це є додаток №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., яким починаючи з 01.09.2017р. сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
Вищий ґатунок - 8040,00грн. з ПДВ
1 гатунок - 7902,00грн.
2 гатунок - 7800,00грн.
Неґатункове - молоко з кислотністю &gр; 22°Т приймається за ціною - 3900,00 грн. з ПДВ
Пунктом 3 визначили, сроки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
ОСОБА_6 погодження договірної ціни підписані представниками та завірені печатками обох сторін.
Відповідно до п.2.1 договору №49 від 12.08.2016р., загальна вартість цього договору не обмежується сторонами та складається з суми вартості окремих партій Продукції, що постачаються постачальником покупцю відповідно до умов даного договору, що визначається відповідно до даних, які містяться у спеціалізованій товарній накладній складеній за формою 1 -ТН (МС).
Розділом 4 договору передбачено, що загальна кількість продукції, що поставляється за цим договором становить суму усіх поставок (які носять ритмічний характер) здійснених за цим договором. Умови поставки визначаються сторонами у ОСОБА_6 погодження договірної ціни (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Поставка продукції вважається виконаною постачальником з моменту передачі її покупцю (перевізнику покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС).
Позивачем в позовній заяві зазначено, що на виконання умов договору №49, за період з лютого по листопад 2017 року позивачем було поставлено молоко на суму 141916738,00грн., тобто стверджує, що ним виконано умови договору в повному обсязі, а саме доказом виконання умов та зобов'язань з боку позивача за договором №49 є приймальні квитанції за 28.02.2017р., за 31.03.2017р., за 30.04.2017р., за 31.05.2017р., 30.06.2017р., за 31.07.2017р., за 31.08.2017р., 30.09.2017р., 31.10.2017р., за 30.11.2017р., та товарні накладні за формою 1-ТН (МС) (додані до позовної заяви).
Однак з наданих позивачем на підтвердження поставки товару товарно-транспортних накладних за формою 1-ТН (МС) та з приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини не є можливим встановити кількість та вартість поставленого відповідачу в період лютий-листопад 2017року, саме по договору №49 від 12.08.2016р.,оскільки вони містять відомості про загальну кількість та вартість молока поставленого відповідачу в період лютий-листопад 2017року, а не чітко по договору №49 від 12.08.2016року, який є підставою спору по справі №924/233/18.
Крім цього, на підтвердження поставки-приймання молока позивачем надано видаткові накладні за період січень-листопад 2017р., а саме: №8 від 31.01.2017р. на суму 2592982,48грн., №20 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92грн., №38 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24грн., №44 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62грн., №61 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20грн., №54 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00грн., №98 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68грн., №151 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24грн., №201 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32грн., №211 від 31.08.2017р. на суму 13967764,09грн. (дані видаткові накладні підписані представниками та звірені печатками обох сторін). Всього на суму 127739654,79грн.
А також видаткові накладні: №446 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10грн., №713 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62грн., №797 від 30.11.2017р. на суму 611220,54грн. Всього на суму 14177083,26грн. Однак дані видаткові накладні не підписані представником та не звірені печаткою сторони відповідача.
Позивач зазначає в позові, що відповідач сплатив лише частину суми, що підлягає сплаті, а саме: 138603879,00 грн., у зв'язку з чим, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором поставки №49 в розмірі 3312859,00грн., однак доказів проплати в сумі 138603879,00 грн. саме по договору №49 від 12.08.2016р. суду не надав, що є неможливим підтвердження наявності боргу за відповідачем саме в сумі 3312859,00грн, як зазначає позивач.
Також позивач в письмових поясненнях та судових засіданнях стверджує, що первинними доказами на підтвердження позовних вимог є акти звірки розрахунків між сторонами, складений та підписаний бухгалтерами обох сторін. Однак в матеріалах справи наявними є акти звірки розрахунків: станом на 30.04.2017р., (з якого вбачається, що заборгованість відповідача станом на 01.04.2017р. становила 7385797,06грн.), станом на 31.05.2017р., станом на 30.06.2017р., станом на 31.07.2017р., станом на 31.08.2017р., станом на 30.09.2017р., (з останнього вбачається що заборгованість відповідача за договором №3 становила 8552166,40грн.)
На підтвердження наданих позивачем послуг в період січень-листопад 2017р. ним зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачу податкові накладні, а саме: податкова накладна №18 від 12.01.2017р. на суму 59379,20грн., №59 від 31.01.2017р. на суму 2533600,08грн., №32 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92грн., №1/2 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24грн., №4/2 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62грн., №2/2 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00грн., №6/2 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20грн., №5/2 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68грн., №13/2 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24грн., №22/2 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32грн., №20/2 від 31.08.2017р. на суму 13967764,08грн., №6/2 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10грн., №7/2 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62грн. та №11/2 від 30.11.2017р. на суму 611220,54грн.
Підтвердженням реєстрації позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних є квитанції про реєстрацію.
В письмових поясненнях наданих суду 11.06.2018р. позивач зазначає, що відповідачем здійснено часткову оплату по договору №49 від 12.08.2016р. в розмірі 126944500,00грн. Таким чином за відповідачем рахується заборгованість в сумі 15312859,00грн., з яких 14972234,05грн. заборгованість за 2017рік та 340621,00грн. заборгованість за поставки передніх періодів, зокрема за 2016рік (підтверджується даними з актів звірки взаєморозрахунків, видатковими накладними та приймальними квитанціями).
Відповідач позовні вимоги не визнає і в письмовому відзиві на позов та письмових поясненнях по справі звертає увагу, що подані позивачем документи містять суттєві недоліки, що не дають змоги визначити зміст та обсяг господарської операції.
Зазначає, що пунктом 4.7 Договору поставки передбачено, що поставка Продукції вважається виконаною Постачальником з моменту передачі її Покупцю (перевізнику Покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС) (надалі за текстом - «ТТН»).
На підтвердження поставки Продукції Позивач посилається на товарно-транспортні накладні, які були подані до суду. Разом з тим, як вбачається з наданих Позивачем копій товарно-транспортних накладних, що вони оформлені неналежним чином, а саме не містять усіх заповнень відповідних граф, відсутність значень взагалі кількості поставленого молока та ін.
Щодо видаткових накладних, то звертає увагу що видаткові накладні № 446 від 30.09.2017 р., № 713 від 31.10.2017 р., та № 797 від 30.11.2017 р., не підписані з боку Покупця - Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод», а отже не підтверджують поставку Продукції Покупцю у кількості та вартості, які зазначені у даних Видаткових накладних.
Крім цього зазначає, що в якості додатків до позовної заяви Позивачем додані Акти звірки розрахунків по Договору №49 від 30.04.2017 р., 31.05.2017 р., 30.06.2017 р., 31.07.2017 р., 31.08.2017 р., а згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» Акти звірки розрахунків не містять у собі дату і місця складання, одиницю виміру господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції, одиницю виміру господарської операції, а отже не можуть бути доказом підтвердження наявності заборгованості.
Щодо основної суми боргу (тіла), відповідач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості наданого Позивачем, останнім зазначено, що розмір боргу Відповідача перед Позивачем за поставлену Продукцію за Договором поставки молока № 49 у період з лютого по листопад 2017 року становить 3 312 859.00 грн., при цьому, Позивачем у розрахунку заборгованості не конкретизується, яка сама партія Продукції є неоплаченою, кількість такої Продукції, вартість Продукції. Посилання Позивача на те, що розмір основної суми заборгованості встановлений на 4 аркуші позовної заяви, спростовується обставинами викладеними вище. Крім того, позивач при визначені основного розміру боргу по різному визначає, оскільки у позовній заяві одна сума, у письмових поясненнях (в т.ч. у претензії) інший, що в свою чергу підтверджує не обґрунтованість пред'явлених вимог при заявленій сумі заборгованості.
Наданий Позивачем розрахунок заборгованості за Договором поставки, підготовлений представником Позивача - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Позивача до Відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми заборгованості за Договором поставки.
Також стверджує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно поставки продукції та часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також: їх складові, зазначені в розрахунку є правильними.
До матеріалів справи відповідачем надано платіжні доручення, як підтвердження здійснення проплат за отримане від позивача молоко за період з 17.08.2016р. по 09.10.2017р., однак враховуючи що предметом спору є період січень-листопад 2017р., судом приймаються до уваги платіжні доручення про сплату саме за цей період, а саме платіжні доручення : №5906 від 11.01.2017р. на суму 200000.00грн., №СТК1232 від 12.01.2017р. на суму 200000,00грн., №СТК2005 від 20.01.2017р. на суму 200000,00грн., №13096 від 01.02.2017р. на суму 500000,00грн., №СТК0222 від 02.02.2017р. на суму 200000,00грн., №6077 від 07.02.2017р. на суму 669500,00грн., №6226 від 22.02.2017р. на суму 200000,00грн., №6239 від 23.02.2017р. на суму 700000,00грн., №13316 від 24.02.2017р. на суму 500000,00грн., №СТК1514 від 27.02.2017р. на суму 1475000,00грн., №6297 від 02.03.2017р. на суму 400000,00грн., №13366 від 03.03.2017р. на суму 500000,00грн., №13377 від 06.03.2017р. на суму 100000,00грн., №6324 від 06.03.2017р. на суму 2000000,00грн., №13379 від 06.03.2017р. на суму 1000000,00грн., №6343 від 09.03.2017р. на суму 800000,00грн., №6362 від 10.03.2017р. на суму 1800000,00грн., №6380 від 13.03.2017р. на суму 1000000,00грн., №6390 від 14.03.2017р. на суму 300000,00грн., №6416 від 15.03.2017р. на суму 500000,00грн., №13513 від 16.03.2017р. на суму 800000,00грн., №13546 від 17.03.2017р. на суму 1500000,00грн., №13558 від 20.03.2017р. на суму 1200000,00грн., №6477 від 21.03.2017р. на суму 800000,00грн., №6494 від 22.03.2017р. на суму 500000,00грн., №6498 від 23.03.2017р. на суму 800000,00грн., №13599 від 24.03.2017р. на суму 650000,00грн., №13608 від 27.03.2017р. на суму 600000,00грн., № 6561 від 28.03.2017р. на суму 800000,00грн., №6574 від 29.03.2017р. на суму 850000,00грн., №13643 від 31.03.2017р. на суму 800000,00грн., №13663 від 03.04.2017р. на суму 800000,00грн., №6619 від 04.04.2017р. на суму 250000,00грн., №6618 від 04.04.2017р. на суму 550000,00грн., №6640 від 05.04.2017р. на суму 2000000,00грн., №13704 від 07.04.2017р. на суму 300000,00грн., №13709 від 10.04.2017р. на суму 800000,00грн., №13729 від 11.04.2017р. на суму 2000000,00грн., №13767 від 12.04.2017р. на суму 1000000,00грн., №395220155 від 13.04.2017р. на суму 900000,00грн., №13783 від 14.04.2017р. на суму 1500000,00грн., №СТК1421 від 14.04.2017р. на суму 2500000,00грн., №СТК1831 від 18.04.2017р. на суму 1500000,00грн., №СТК1911 від 19.04.2017р. на суму 1600000,00грн., №395220234 від 20.04.2017р. на суму 2000000,00грн., №395220269 від 21.04.2017р. на суму 2500000,00грн., №СТК1918 від 19.05.2017р. на суму 1000000,00грн., №СТК2407 від 24.05.2017р. на суму 1500000,00грн., №395220560 від 25.05.2017р. на суму 1500000,00грн., №14199 від 26.05.2017р. на суму 1500000,00грн., №14221 від 30.05.2017р. на суму 1800000,00грн., №14231 від 31.05.2017р. на суму 1100000,00грн., №14247 від 01.06.2017р. на суму 1800000,00грн., №СТК149 від 01.06.2017р. на суму 1500000,00грн., №395220604 від 02.06.2017р. на суму 6000000,00грн., №14269 від 06.06.2017р. на суму 1000000,00грн., №14292 від 08.06.2017р. на суму 2200000,00грн., №СТК0839 від 08.06.2017р. на суму 1600000,00грн., №СТК1209 від 12.06.2017р. на суму 3000000,00грн., №СТК1375 від 13.06.2017р. на суму 500000,00грн., №14451 від 22.06.2017р. на суму 2000000,00грн., №14570 від 04.07.2017р. на суму 1500000,00грн., №14573 від 05.07.2017р. на суму 500000,00грн., №14586 від 06.07.2017р. на суму 1000000,00грн., 25 від 06.07.2017р. на суму 5000000,00грн., №14594 від 07.07.2017р. на суму 2500000,00грн., №32 від 11.07.2017р. на суму 1000000,00грн., №60 від 17.07.2017р. на суму 1600000,00грн., №80 від 18.07.2017р. на суму 400000,00грн., №79 від 18.07.2017р. на суму 2600000,00грн., №14808 від 21.07.2017р. на суму 1800000,00грн., №14822 від 24.07.2017р. на суму 300000,00грн., №СТК 1846 від 18.07.2017р. на суму 300000,00грн., №СТК2808 від 28.07.2017р. на суму 5000000,00грн., №СТК3110 від 31.07.2017р. на суму 1000000,00грн., №3952202367 від 01.08.2017р. на суму 5000000,00грн., №СТК1035 від 10.08.2017р. на суму 300000,00грн., №15002 від 11.08.2017р. на суму 1000000,00грн., №15010 від 14.08.2017р. на суму 700000,00грн., №15121 від 18.08.2017р. на суму 2000000,00грн., №15124 від 21.08.2017р. на суму 2000000,00грн., №15135 від 22.08.2017р. на суму 1000000,00грн., №15153 від 23.08.2017р. на суму 1500000,00грн., №15166 від 28.08.2017р. на суму 1500000,00грн., №15176 від 29.08.2017р. на суму 1000000,00грн., №338 від 05.09.2017р. на суму 2500000,00грн., №524 від 12.09.2017р. на суму 1500000,00грн., №544 від 13.09.2017р. на суму 200000,00грн., №СТК1456 від 14.09.2017р. на суму 1700000,00грн., №567 від 15.09.2017р. на суму 200000,00грн., №589 від 18.09.2017р. на суму 500000,00грн., №608 від 19.09.2017р. на суму 1200000,00грн., №СТК1910 від 18.09.2017р. на суму 1200000,00грн., №СТК2143 від 21.09.2017р. на суму 1000000,00грн., №№СТК2514 від 25.09.2017р. на суму 1000000,00грн., №СТК2647 від 26.09.2017р. на суму 200000,00грн., №670 від 26.09.2017р. на суму 2500000,00грн., №15587 від 09.10.2017р. на суму 2000000,00грн.
На підтвердження наданих позивачем послуг в період січень-листопад 2017р. ним зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачу податкові накладні за період з 12.01.2017р. по 30.11.2017р.
Позивач зазначає в позові, що відповідач сплатив лише частину отриманої продукції на суму 138 603 879,00 грн., у зв'язку з чим, залишок боргу перед позивачем за Договором поставки №49 склав 3 312 859,00 грн.
Відповідач у відзиві заперечує факт поставки та прийняття від позивача продукції за договором №49 від 12.08.2016р. на визначені у позовній заяві суми, посилається на безпідставну зміну позивачем в односторонньому порядку цін на продукцію та відсутність належно оформлених товаросупровідних документів на продукцію, які б підтверджували факт поставки товару.
До матеріалів справи відповідачем долучено платіжні доручення за період з серпня 2016р по жовтень 2017р. (на 129 стор. у т. 2) та акт прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017р. на суму 12 000 000,00 грн. Судом враховується, що предметом спору є період січень-листопад 2017р. та у акті від 18.08.2017р. сторони визначили вважати умови договору №49 від 12.08.2016р. виконаними, претензій одна до одної не мають.
Стосовно заперечень позивача щодо компетенції суду у визначенні розміру заборгованості за спірним договором та оцінці правомірності позовних вимог судом не заперечується, однак проведення розрахунків по справі з огляду на значний обсяг накладних, квитанцій, платіжних доручень, взаємосуперечливих документів можливе з залученням спеціаліста у економічній сфері. При цьому, перевірка коректності відображення в обліку підприємства операцій, що підлягають оподаткуванню, судом на дослідження експерту не ставиться. Ухилення відповідача від повної оплати витрат на проведення експертизи по справі суд не вбачає, оскільки наразі не було винесено ухвали господарського суду, якою зобов'язано останнього оплатити витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, та відмови відповідача від їх понесення.
Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
З огляду на значний об'єм платіжних та розрахункових документів, наданих для перевірки розрахунків та період нарахування, розбіжності у сторін по справі з приводу обсягів поставленої та отриманої продукції, визначення ціни останньої, наявність у матеріалах справи суперечливих документів, суд вважає за необхідне призначити судово-економічну експертизу.
Судом враховується, що Рівненський апеляційний господарський суд в постанові від 02.08.2018р. №924/233/18, якою скасовано ухвалу господарсього суду Хмельницької області від 26.06.2018р., погоджується з доцільністю призначення економічної експертизи у даній справі, однак питання поставлені судом у вказаній ухвалі належать до сфери правової оцінки суду та зокрема сторонам не надоно можливості обрати експерта або експертну установу для проведення експертизи. З огляду на порушення норм процесуального права - ч. 3, 6 ст. 99 ГПК України, ухвалу суду від 26.06.2018р. скасовано та передано для продовження розгляду до господарського суду Хмельницької області.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним з засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У клопотанні від 20.08.2018р. відповідач просить поставити на вирішення експерта питання про визначення документальної обґрунтованості розрахунків заборгованості, які надані позивачем та відповідності таких розрахунків умовам Договору поставки молока № 49 від 12.08.2016 року.
Тому суд вважає за необхідне з'ясувати розмір заборгованості Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів за договором поставки молока №49 від 12.08.2016 року станом на 30.03.2018р. перед позивачем із врахуванням всіх проплат, здійснених ДП "Старокостянтинівський молочний завод”, для чого є потреба у спеціальних знаннях (економічних, бухгалтерських тощо).
Згідно з ч. 1, 5 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про
призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (ч. 1 ст. 102 ГПК України).
Враховуючи те, що для вирішення справи необхідні спеціальні знання щодо встановлення дійсної суми боргу із врахуванням часткових проплат, і не проведення судової експертизи залишить без належної оцінки надані сторонами докази, тобто призведе до порушення принципу всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, суд вважає за необхідне клопотання відповідача про проведення у даній справі судово-економічної експертизи задовольнити та призначити по даній справі судову експертизу, на розгляд експертного дослідження поставити наступні запитання:
Визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарським судом враховуються положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), згідно з яким експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Відповідач у клопотанні від 20.08.2018р. просить суд доручити проведення судово-економічної експертизи у справі №924/233/18 експертам Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м.Хмельницький, вул. Володимирська, 109.)
Позивач у письмових запереченнях від 31.08.2018р. не надав згоди на проведення судово-економічної експертизи, що судом розцінюється як недосягнення згоди між сторонами щодо визначення експерта чи експертної установи.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за доцільне, з урахуванням зони регіонального обслуговування, проведення експертизи доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно з ст. 104 ГПК України Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Витрати по оплаті експертизи підлягають покладенню на відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Враховуючи, що для проведення експертного дослідження матеріали справи направляються до експертної установи, та у цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, суд приходить до висновку про необхідність зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 42, 99, 100, 228, 234-235, 240, 256-257 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Призначити по справі №924/233/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).
На вирішення економічної експертизи поставити наступне питання:
1. Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Перший національний виробничий кооператив”, м.Шепетівка, Хмельницької області розмір заборгованості (в тому числі основна заборгованість 3 312 859,00грн., пеня в сумі - 395 727,00грн., три відсотки річних в сумі - 39 160,00грн. та інфляційні втрати в сумі - 187 812,00грн.) за поставлені Дочірньому підприємству “Старокостянтинівський молочний завод” товарно-матеріальні цінності - молоко, за договором поставки молока № 49 від 12.08.2016р. згідно долучених до матеріалів справи №924/233/18 товаро-супровідних документів, за вказані у позові періоди?
Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта необхідні документи для проведення експертизи, попередивши про можливість, в разі невиконання вимог суду, притягнення до передбаченої чинним законодавством відповідальності.
Оплату за проведення експертизи покласти на Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів.
Попередити експерта про передбачену ст. ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих висновків або відмову експертів від виконання покладених обов'язків без поважних причин.
Провадження у справі №924/233/18 зупинити до отримання результатів експертизи.
Матеріали справи №924/233/18 надіслати до Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).
Зобов'язати Хмельницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернути матеріали справи №924/233/18 на адресу суду разом з експертним висновком та його копію надіслати сторонам.
Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня набрання законної сили ухвали.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст ухвали складено 18.09.2018р.
Головуючий суддя О.Д. Вибодовський
Суддя Ю.В. Гладюк
Суддя М.В. Смаровоз
відрук. 3 прим.
1- до справи
2-позивачу - 30403, м.Шепетівка Хмельницької області, Старокостянтинівське шосе, 31.
3-відповідачу 31104, м.Старокостянтинів Хмельницької області, вул.Івана Франка, 47.