Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" вересня 2018 р.Справа № 922/1740/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши заяву ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100), с. Темнівка, про розстрочення виконання судового рішення (вх. № 25821 від 06.09.2018) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ
до Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії № 100 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області", с. Темнівка
про стягнення коштів в розмірі 66171,13 грн
за участю представників сторін:
заявника (боржник) - не з'явився;
стягувача - ОСОБА_1, дов. № 14-85 від 14.04.2017.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.09.2018 по справі № 922/1740/18 позов Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" м. Київ, до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100), с. Темнівка про стягнення заборгованості, задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" (62493, Харківська область, Харківський район, с. Темнівка, вул. Харківська, 3, код ЄДРПОУ 08680906) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ: 20077720) - пеню в розмірі 16619,31 грн., 3% річних в розмірі 4889,17 грн., інфляційні втрати в розмірі 37540,09 грн., витрати з оплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.
06.09.2018 до господарського суду Харківської області від Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" надійшла заява (вх. № 25821) про розстрочку виконання рішення по справі № 922/1740/16.
Ухвалою господарського суду від 07.09.2018, в порядку ст. 331 ГПК України, заяву Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" про розстрочку виконання рішення по справі № 922/1740/16 (вх. № 25821 від 06.09.2018) призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.09.2018 о 12:00 год.
У судове засідання 13.09.2018 представник заявника не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Представник стягувача у судовому засіданні 13.09.2018 заперечував проти задоволення заяви боржника, з підстав, викладених у запереченнях на заяву (вх. № 26635 від 13.09.2018).
Дослідивши матеріали, додані заявником до заяви про надання розстрочки виконання рішення суду, беручи до уваги правову позицію стягувача, суд виходить з наступного.
Як зазначає заявник, звертаючись до господарського суду із відповідною заявою, у відповідно до ч.І ст. 6 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” від 23 червня 2005 року № 2713-ІУ(далі-Закон №2713), підприємства установ виконання покарань входять до структури Державної кримінально-виконавчої служби України та створені для забезпечення виконання її завдань. Державне підприємство “Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)” відповідно до ч.І ст.13 Закону № 2713 є державним підприємством, яке здійснює господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених. Форма фінансування підприємства - госпрозрахунок. Головним прибутком від діяльності підприємства є використання праці засуджених. Діяльність підприємства, крім виконання основної функції, значно зменшує навантаження на державний бюджет, так як в результаті залучення засуджених до праці на підприємствах Державної кримінально-виконавчої служби України - отримується (в основному без прибутків) певна продукція, реалізація якої дає отримувати кошти, які на ряду з коштами державного бюджету, спрямовуються на утримання засуджених. Таким чином, виробнича діяльність підприємства спрямована на забезпечення засуджених працею, яка є основним засобом виправленням та ресоціалізації засуджених (відповідно до ч.З ст.6 Кримінально виконавчого кодексу України).
Відповідно до проведеного Заявником фінансового аналізу діяльності, на ДП "Підприємство ДКВС України (№100)", склалося скрутне фінансове становище. Так, на підставі п.17 ч.2 ст.29 Бюджетного кодексу України та відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №138 від 23.02.2011 року "Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями" "Підприємство ДКВС України (№100)" сплачує з частини чистого прибутку 42 898,00 грн. - 75 відсотків дивідендів до державного бюджету України у розмірі 32 174,00 грн. ДП "Підприємство ДКВС України (№100)" від зазначеної суми в 42 898,00 грн. сплатило 5 791,00 грн. авансового внеску у зв'язку з виплатою дивідендів. Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємства на суму виплачених дивідендів (прирівняних до них платежів) становить 18 відсотків від суми сплачених дивідендів. Роблячи висновок про суму коштів, які у підприємства залишаються на розвиток по результатам роботи за 6 місяці 2018 року після сплати дивідендів та авансових платежів, у зв'язку з виплатою дивідендів, то це складає 4 933,00 грн. Також у ДП "Підприємство ДКВС України (№100)" наявний борг по сплаті податку на додану вартість, сплата якого розстрочена на 5 років ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2014 року по справі 2а-4805/12/2070, де щомісячний платіж в даний час складає 60000,00 грн. де останній платіж повинен бути сплачений в січні 2020 року. На теперішній час сплата боргу, у таких обсягах, становить під загрозу не тільки виконання зобов'язань по сплаті податкового боргу, а й дієздатність самого підприємства.
Через відсутність достатньої кількості грошових коштів на розрахунковому рахунку для погашення боргу та підтримання ДП “Підприємство ДКВС України (№100)” в платоспроможному стані на виконання державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018 року по справі №922/1740/18 на 12 місяців, шляхом здійснення щомісячних платежів за наданим боржником графіком.
На підтвердження скрутного матеріального становища підприємства боржника, до суду надано Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), та Баланс (звіт про фінансовий стан) підприємства боржника на 01.07.2018.
Заперечуючи проти надання заявнику розстрочки виконання рішення суду, стягувач зазначив, що відповідачем не надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно статті 331 ГПК України, а саме: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства. Окрім цього, приймаючи рішення по даній справі, суд, застосовуючи принцип співмірності зменшив розмір пені на 30% від суми, що підлягає стягненню. Таким чином, виходячи з принципу пропорційності передбаченого ст. 15 ГПК України, на думку стягувача, обставини які вказують на скрутний фінансовий стан боржника, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі обставини стали підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню.
Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Так, в силу приписів до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
З огляду на встановлені судом обставини, проаналізувавши наведені у заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду мотиви та надані заявником документи, враховуючи, що підприємство боржника є державним підприємством, яке здійснює господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених, формою фінансування якого є - госпрозрахунок, беручи до уваги правову позицію стягувача, суд вважає за можливе задовольнити заяву боржника частково та розстрочити виконання судового рішення по справі № 922/1740/18 на чотири місяці, зі здійсненням щомісячних платежів в розмірі 15202,64 грн.
Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331 ГПК України, суд, -
Заяву Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" про розстрочення виконання судового рішення (вх. № 25821 від 06.09.2018) - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.09.2018 по справі № 922/1740/18, терміном на чотири місяці, шляхом здійснення щомісячних платежів за наступним графіком: вересень 2018 року - 15202,64 грн., жовтень 2018 року - 15202,64 грн., листопад 2018 року - 15202,64 грн., грудень 2018 року - 15202,64 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строк, визначений ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 14.09.2018.
Суддя ОСОБА_2
справа № 922/1740/18