ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 вересня 2018 року № 758/602/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доЦентрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Подільського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просила:
- визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 16 грудня 2017 року протиправними;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) виплату пенсії на загальних підставах за місцем її реєстрації з моменту припинення, тобто з липня 2017 року та виплачувати в подальшому.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації позивач перебуває на обліку, як тимчасово переміщена особа, оскільки на території первинної реєстрації виникли обставини, зазначені в частині 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». У зв'язку з цим виплата пенсій була переведена до м. Києва, де вона прикріплена, як внутрішня переселенка.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у встановлений строк надати суду відзив на позовну заяву.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач мав надати довідку про внутрішньо переміщену особу за для поновлення виплати пенсії, проте цього не виконав, а тому підстав поновлювати виплату пенсії не вбачається.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем подана заява про заміну неналежного відповідача - Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Дослідивши матеріал справи суд дійшов висновку про заміну неналежного відповідача - Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», як внутрішньо переміщена особа відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
З липня 2017 року виплати пенсії припинились.
Позивач отримала 17 жовтня 2016 року довідку №2555 про взяття на облік внутрішньо переміщена особа.
Позивач 27 жовтня 2017 року зареєструвалась з адресою: АДРЕСА_1.
Після зміни місця реєстрації позивач 16 грудня 2017 року подав заяву про виплату пенсії на загальних підставах до відповідача, де перебуває на обліку.
Листом від 28 грудня 2017 року №72947/08 Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про обов'язок надати довідку внутрішньо переміщеної особи або відмову у взятті на облік позивача, як внутрішньо переміщену особу для можливості отримувати надалі пенсію.
Вважаючи таку відмову відповідача продовжити виплату пенсії протиправною, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені в статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року, визначено, що поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до частин 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з статтею 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Постійним місцем проживання ОСОБА_1 з 27 жовтня 2017 року є наступна адреса: АДРЕСА_1, відтак позивач не є внутрішньо переміщеною особою.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії на загальних умовах, не як внутрішньо переміщена особа, у чому йому було відмовлено та запропоновано надати довідки на підтвердження статусу внутрішньо переміщеної особи.
Такими протиправними діями органу державної влади, Центрального об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, порушено конституційне право встановлене статтею 46 Конституції України на соціальний захист у старості та право встановлене Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення", якою встановлено, що «Цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових пенсій».
Системний аналіз наведених положень законодавства, в контексті встановлених обставин справи, дає підстави для висновку, що у відповідача були відсутні законні підстави для відмови позивачу у виплаті йому пенсії та покладення на нього обов'язку щодо надання довідки про взяття на облік, як внутрішньо переміщеної особи.
Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та Вищого адміністративного суду України від 16 травня 2017 року по справі № К/800/9994/17.
Відтак, позовні вимоги є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині:
- визнання дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 16 грудня 2017 року протиправними;
- зобов'язання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) виплату пенсії на загальних підставах за місцем її реєстрації з моменту припинення, тобто з липня 2017 року.
Щодо обов'язку виплачувати в подальшому пенсію на загальних підставах суд відмовляє, у зв'язку з тим, що дана позовна вимога заявлена на майбутнє.
Відповідач в порядку частини 2 статті 77 КАС України не довів законності своїх дій щодо припинення виплати пенсій позивачу.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 за заявою від 16 грудня 2017 року протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368) поновити ОСОБА_1 (місце проживання: 04078, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) виплату пенсії на загальних підставах з 01 липня 2017 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 04078, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.)
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко