ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 вересня 2018 року м. Київ № 826/6115/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Павленко Ю.В., розглянувши у підготовчому засіданні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі:
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України
третя особа Міністерство соціальної політики України
про визнання протиправними дій, скасування Постанови №233 від 05.04.2017 в частині, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: Штокмана А.І.
від третьої особи: не прибув,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство соціальної політики України, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у Постанові Кабінету Міністрів України № 223 від 05.04.2017 року ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
- скасувати Постанову Кабінету Міністрів України № 223 від 05.04.2017 року в частині щодо визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань";
- зобов'язати Кабінет Міністрів України у місячний строк, який обчислюється з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили, в установленому порядку забезпечити виплату разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" у розмірах, встановлених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у редакції з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року;
- при винесенні рішення судові витрати стягнути з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1;
- зобов'язати Кабінет Міністрів України подати до суду звіт про виконання судового рішення після спливу місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2017 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
05.04.2018 від позивача надійшла заява про відвід судді Мазур А.С., яка мотивована тим, що суддя, 07.11.2017 розглядаючи у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності Постанови Кабінету Міністрів України № 223 від 05.04.2017 року «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» та, як наслідок, зупинення провадження у справі зазначила, що судом не вбачається підстав для звернення до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності вищезгаданих актів законодавства, оскільки сумніву щодо їх відповідності Конституції України станом на момент розгляду даної справи у суду не виникає, таким чином, на думку позивача, суддя фактично проголосила свою думку щодо майбутнього рішення по справі, не розпочавши розгляд справи по суті, що є свідченням про недостатню безсторонність суду.
У підготовчому засіданні, що відбулося 18.09.2018 позивач підтримав заяву про відвід, представник відповідача заперечив проти вказаної заяви.
Заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку про необґрунтованість вказаної заяви з огляду на наступне .
Так, статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із вищевказаного вбачається, що в заяві про відвід судді не наведено обставин, передбачених ст. 36, ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б свідчили про наявність підстав для відводу у підготовчому засіданні, натомість висловлена незгода із процесуальними діями судді.
Згідно з частиною четвертою ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду зупинити провадження до вирішення питання про відвід.
Керуючись положеннями ст.ст. 18, 31, 36,39, 40, 241, 242, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мазур А.С. вважати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №826/6115/17 до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу
Суддя А.С. Мазур