ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 вересня 2018 року м. Київ № 826/14835/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Аверкова В.В., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом ОСОБА_1
до Керівництва Центрального правління УТОС,
Керівництва Боярського будинку відпочинку УТОС
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі по тексту-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Керівництва Центрального правління УТОС (далі по тексту- відповідач1), Керівництва Боярського будинку відпочинку УТОС (далі по тексту- відповідач2), в якому просить:
«Востоновити соціальну справедливість закріплену статтею 49 Конституції України, а саме - право на охорону здоров'я, а також виконання ст.З п.7 Закону України «Про громадські об'єднання», та Статуту УТОС.
Винести рішення, яким визнати протиправні дії керівництва УТОС (м.Київ Печерський узвіз 3) та керівництва Боярського будинку відпочинку УТОС (Київська область Києво-Святошинський район м.Боярка вул. Лісова 1).
А також зобов'язати:
1. Голову ЦП УТОС ОСОБА_2, головного бухгалтера ЦП УТОС ОСОБА_3 та директора Боярського будинку відпочинку ОСОБА_4 надати нам письмово звіт (інформацію) про використання бюджетних коштів по статтям витрат по рокам починаючи з 2001 року по 2018 рік, а також даних по використанню коштів від оренди приміщень, дані по видам робіт починаючи з 2010 року по 2018 рік.
2. Голову Центральної ревізійної комісії УТОС ОСОБА_5 створити комісію (в склад комісії включити від громадськості ОСОБА_1 та ОСОБА_9) по перевірці: а) по використанню бюджетних коштів в сумі 426тис.грн. на реконструкцію спального корпусу №2; б) вияснити хто винен в доведені спального корпусу до такого жахливого стану після реконструкції; в) про використання бюджетних коштів в сумі 1214тис.грн. наданих на капремонт будинку відпочинку у 2008 році; г) куди колишній директор ОСОБА_7 подів 5 автомашин та 29 грудня 2011 року куди перерахував 86тис.грн..
3. Головного бухгалтера ЦП УТОС ОСОБА_3 та директора Боярського будинку відпочинку ОСОБА_8 надати звіт (інформацію) про використання бюджетних коштів по статтям витрат з 2013 року по 2018 рік, а також даних про використання коштів від здачі в оренду приміщень з травня 2010 року по 1 вересня 2018 рік по видам робіт.»
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з пунктом 7 частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 2 частиною першою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, найважливішою формальною ознакою публічно-правових спорів є участь у них хоча б на одній із сторін суб'єкта владних повноважень.
Аналізуючи положення пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено поняття суб'єкта владних повноважень, вбачається, що суб'єктами владних повноважень можуть бути не лише органи, їхні посадові чи службові особи, а й підприємства, установи та організації і навіть фізичні особи, якщо їм делеговано певні владні управлінські повноваження.
Під владними управлінськими функціями, що здійснюються на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень, слід розуміти будь-які владні повноваження у межах діяльності держави чи місцевого самоврядування, що не належать до законодавчих повноважень чи повноважень здійснювати правосуддя.
Відповідно до інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач1 Громадська організація «Всеукраїнська організація інвалідів» Українське Товариство сліпих» (УТОС) -є юридичною особою та заснована фізичними особами, а саме членами громадської організації.
Окрім того, судом встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не міститься інформації щодо відповідача2, а саме Боярського будинку відпочинку УТОС.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не є суб'єктом владних повноважень, оскільки не наділений владними управлінськими функціями.
Таким чином, враховуючи правовий статус відповідачів, суд приходить до висновку, що вказаний статус не відповідає вищенаведеному визначенню поняття «суб'єкта владних повноважень», що виключає розгляд даного спору в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на те, що в даних правовідносинах відповідачі не мають статусу суб'єкта владних повноважень та не здійснюють владні управлінські функції, спір між сторонами не є публічно-правовим, тому його не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з пунктом частини першої статті 19 Цивільно процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на викладене, даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в даній справі та роз'яснити позивачу його право на звернення із скаргою до відповідного суду.
Керуючись статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження по справі.
2. Копію ухвали разом з позовною заявою, усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції районного суду та має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
4. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Аверкова