Рішення від 17.09.2018 по справі 761/46334/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 вересня 2018 року № 761/46334/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку cпрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015року №988 та на підставі наданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в м. Києві довідки від 01.06.2017 року №45463;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місії Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року, нарахувати та виплатити одноразово своєчасно недоотримані суми пенсії за минулий час на підставі наданої Ліквідаційною комісією ГУМВС України в м. Києві довідки від 01.06.2017 року №45463 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900-VІІІ. ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21.12.2017 року адміністративну справу передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи було визначено суддю Аверкову В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 року провадження в адміністративній справі №761/46334/17 зупинено до набрання законної сили рішенням Верховного Суду в адміністративній справі №820/6514/17

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 провадження в адміністративній справі №761/46334/17 поновлено.

11.06.2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2018 року уточнену позовну заяву прийнято судом до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач зазначає, що 16.11.2017 року він звернувся з письмовою заявою до ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку розміру пенсії відповідно до чинного законодавства.

Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 24.11.2017 року №28665/03/В-3034 повідомило позивача про те, що Пенсійним фондом України визнано право позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії. Однак перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав.

У встановлений судом строк відповідачем до канцелярії суду поданий відзив на позовну заяву. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві були вчинені всі необхідні дії для проведення перерахунку пенсій, однак виплата такої пенсії можлива після виділення коштів з Державного бюджету України.

Крім того, у тексті відзиву відповідач посилався на прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», відповідно до якої перерахунок пенсій та їх виплата мають здійснюватися відповідно до нового встановленого Порядку.

05.07.2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача повторно надійшов відзив на позовну заяву у тексті якого останній щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та клопотав про заміну відповідача по справі на правонаступника, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року у справі №761/46334/17 відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві замінено на належного відповідача по справі, а саме на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1, 1968 року народження, є пенсіонером органів внутрішніх справ України, що підтверджується пенсійним посвідченням від 12.06.2014 року серії НОМЕР_2. Перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка складається з наступних видів грошового забезпечення:

- посадовий оклад 830, 00 грн.,

- оклад за військове звання 120, 00 грн.,

- процентна надбавка за вислугу років 35% - 332, 50 грн.,

- середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці - 2619,36 грн.

Всього: 3901, 86 грн.

Основний розмір пенсії 71% грошового забезпечення 2770, 32 грн. (зазначено у листі від 24.11.2017 №28665/03/В-3034).

Міністерство внутрішніх справ України листом від 03.02.2017 року №1461/05/22-2017 повідомило Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органу внутрішніх справ відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Пенсійний фонд України листом від 28.03.2017 року №9493/02-23 повідомив свої територіальні органи (головні управління ПФУ) про підготовку та надання списків пенсіонерів Міністерства внутрішніх справ України, які мають право на перерахунок пенсій до Ліквідаційних комісій.

На підставі вищевикладеного, відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988, наказу МВС України від 06.04.2016 року №260, Головним управлінням МВС України в місті Києві позивачу видано довідку від 01.06.2017 року №45463 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1, згідно з якою розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 складає 6 881,47 грн.

16.11.2017 року позивачем подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якій він просив провести перерахунок та здійснити виплату пенсії відповідно до чинного законодавства.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 24.11.2017 року №28665/03/В-3034 повідомило позивача про те, що перерахунок та виплата пенсії буде проведена після надходження коштів з Державного бюджету України.

Позивач вважаючи таку бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії протиправною, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після частини другої доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Згідно з частиною 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 (далі - Постанова №988) затверджено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке, за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови №988.

За правилами пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з введенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, чинним законодавством України визначено порядок здійснення перерахунку пенсій, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими встановлено чіткий механізм здійснення перерахунку пенсії.

Вказане не суперечить вимогам пункту 2 Порядку №45, згідно з яким Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Відповідно до пункту 3 Порядку №45, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Статтею 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.

Як вбачається зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 24.11.2017 року №28665/03/В-3034, останнім підтверджено, що з прийняттям Постанови №988 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві ліквідаційними комісіями ГУ МВС в областях та м. Києві були направлені довідки для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських.

Таким чином, відповідачем не заперечувався факт направлення на адресу останнього довідки для перерахунку пенсії колишнім працівникам міліції, у тому числі й позивачу, з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських.

У той же час, підставою для відмови у перерахуванні пенсії позивачу слугували твердження відповідача про те, що фінансове забезпечення перерахунків пенсії особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету України, що потребує внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині виділення додаткових асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», а також те, що вказаний перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Окрім того, посилання відповідача про неможливість здійснити перерахунок пенсії зважаючи на відсутність виділених коштів з Державного бюджету України, суд визнає необґрунтованим, оскільки відсутність виділених коштів з Державного бюджету коштів не може бути підставою для невиконання покладеного на нього обов'язку з проведення перерахунку та виплати пенсії.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч. 2 ст.19 Основного Закону України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (рішення від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року №7-рп/2004).

В Рішенні від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 року у справі №21-399во10, від 07.12.2012 року у справі №21-977во10, від 03.12.2010 року у справі №21- 44а10).

Така правова позиція узгоджується з висновками Конституційного Суду України викладених у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99, від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 20.12.2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Тобто, заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту пенсіонерів органів внутрішніх справ України, не можуть бути скасовані у зв'язку з економічною доцільністю чи соціально-економічними обставинами.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що протиправними діями відповідача безпідставно не було проведено перерахунок пенсії позивача на підставі довідки виданої Головним управління МВС України в м. Києві від 01.06.2017 року № 45463, з 01.01.2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року №900, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року №988, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 15.02.2018 року у зразковій справі №820/6514/17.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру та здійснити виплату заборгованості по ній, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Зокрема, позовні вимоги в частині проведення перерахунку без обмеження граничного розміру, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

У рішенні від 01.12. 2004 року №18-рп/2004 Конституційний Суд України роз'яснив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже, наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Обмеження розміру пенсії позивача певною граничною сумою не є предметом спору у даній справі. Матеріали справи не місять доказів того, що відповідач обмежував розмір пенсії позивача певною сумою, а також відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть протиправно застосовані такі обмеження у майбутньому.

Вищевикладене узгоджується з висновком викладеним в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2018р. у справі № 750/9397/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року на підставі довідки Головного управління МВС України в місті Києві від 01.06.2017 року №45463

Окремо надаючи оцінку щодо посилань відповідача в тексті відзиву на позовну заяву на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), суд зазначає наступне.

Вказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року (яка набрала чинності з 24.02.2018 року) визначений порядок перерахунку і виплати пенсій, що призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Так, відповідно до пункту 3 Постанови №103 встановлено обов'язок суб'єкта владних повноважень перерахувати з 01.01.2016 року пенсії, призначені відповідно до Закону, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 01.01.2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року; з 01.01.2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Згідно з пунктом 5 Постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї Постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією Постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.

З вищевказаного вбачається, що Кабінет Міністрів України встановив обов'язок органами Пенсійного фонду України здійснювати виплатити перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року з 01.01.2019 року.

Поряд із цим, право на перерахунок пенсії позивача виникло на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», та відповідно до прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №103.

Також, як зазначалося раніше, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Частинами першою та другою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Слід зауважити, що Постанова №103 прийнята після виникнення спірних правовідносин. З положень викладеної норми Постанови №103 вбачається, що, по-перше, базою для перерахунку пенсії є виключно складові оплати праці діючого поліцейського за аналогічної (прирівняною) посадою без збереження тих складових грошового забезпечення працівників МВС України, котрі раніше брались до розрахунку при обчисленні розміру пенсії у зв'язку з виходом у відставку, а, по-друге, перерахунок має бути проведений без конкретизації дати (тобто можливий протягом усього 2018), але станом на 01.01.2018 року.

Окрім того, з положень викладеної норми Постанови №103 вбачається, що обов'язок здійснення платежів на погашення утворених різниць в пенсії виникає у територіальних органів Пенсійного фонду України лише з 01.01.2019 року, проте не раніше від виділення коштів на їх фінансування.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Також Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004).

В рішенні від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту пенсіонерів органів внутрішніх справ України, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, не можуть бути скасовані (рішення КСУ від 20.12.2016 року №7-рп/2016).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто, набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 року №17-рп/2010, від 22.12.2010 року №23-рп/2010, від 11.10.2011 року №10-рп/2011, від 20.12.2016 року №7-рп/2016).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачу з посиланням на прийняття Постанови №103 є необґрунтованою.

Таким чином, на думку суду, позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова №988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015 року, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01.01.2016 року .

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних позивачем дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640, 00 грн., що підтверджується оригіналом квитанції від 15.12.2017 року №110. У зв'язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню йому у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 року на підставі довідки виданої Головним управлінням МВС України в місті Києві про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 01.06.2017 №45463 протиправними.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 01.01.2016 року на підставі довідки виданої Головним управлінням МВС України в місті Києві про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 01.06.2017 №45463.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Присудити здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати (квитанція від 15 грудня 2017 року №101) у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: 02068, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова

Попередній документ
76541420
Наступний документ
76541424
Інформація про рішення:
№ рішення: 76541423
№ справи: 761/46334/17
Дата рішення: 17.09.2018
Дата публікації: 21.09.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл