ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
21 серпня 2018 року № 826/5419/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доГоловного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загально обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додатково грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; винагорода за безперервну військову службу; матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; винагорода за безперервну військову службу; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та здійснити перерахунок та виплату пенсії за минулий час, починаючи з 13.01.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що премії, винагороди, допомоги є додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. В супереч вимогам вказаного закону відповідачем невірно здійснюється нарахування його пенсії, оскільки відповідачем при її нарахуванні зроблено без таких видів грошового забезпечення: щомісячної додаткової грошової винагороди; грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; винагороди за безперервну військову службу.
Ухвалою від 26.01.2018 відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву та витребувано в останнього необхідні докази та матеріали.
Відповідач 07.02.2018 отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі, але не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 6 ухвали про відкриття провадження від 12.03.2018.
В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказане, виходячи з положень пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 . Наказом Командувача Сухопутних військ №509від 22.12.2017звільнений у запас у зв'язку з закінченням строку контракту з посади старшого офіцера воєнно-наукового відділу штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
З 13.01.2018 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №14/2158 від 26.02.2018.
Відповідачем позивачу призначено пенсію за вислугу років з врахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад 1170,00 грн.; оклад за військовим званням 130,00грн.; процентна надбавка за вислугу років (40%) 520,00грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 24 останні календарні місяці у тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 15%, надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 400% - 5673,81грн.
Всього 7493,81грн. Основний розмір пенсії склав 4870,98 грн., розрахунок якого проведено в такому порядку: 7493,81 грн. (загальний розмір грошового забезпечення) х 65% (за 25 років вислуги згідно з пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»
Як вбачається з викладеного, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за тривалість безперервної військової служби не були враховані при розрахунку пенсії.
Судом встановлено, що позивачу видано довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії №116/3 від 16.01.2018, яка є Додатком 1 до листа Департаменту фінансів МО України №248/6/С/468-д від 17.04.2008 з зазначенням всіх виплат, які позивач отримав під час проходження військової служби.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 26.02.2018 про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди інших виплат з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до довідки про фактично виплачене грошове забезпечення.
Листом №9037/03/Н-2300 від 12.03.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, з огляду на положеннями статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач, не погодившись із отриманою відповіддю звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно із положеннями частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Склад грошового забезпечення визначений положеннями частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Постановою Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі по тексту - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців, вказане передбачено в пункті 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25 до Постанови №1294), до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» гарантує право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329 (надалі - Інструкція). Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку, що вказано в підпункті 3 пункту 5 постанови №1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції.
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, що передбачено підпунктом 3 пункту 5 постанови №1294, підпунктом 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції.
Отже, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова винагорода за безперервну військову службу є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Зазначена правова позиція висловлена в рішення Верховного Суду України від 10.03.2015 року №21-70а15.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по 12.01.2018 отримав грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову винагороду за безперервну військову службу та щомісячну додаткову грошову винагороду вказане підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про фактично виплачене грошове забезпечення за період з грудня 2015 року по 12 січня 2018 року.
Вищевказана обставина свідчить про нарахування та виплату позивачу під час проходження ним військової служби грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до положень статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
З аналізу вище зазначеної норми слід дійти висновку, що єдиною умовою для включення відповідних виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця, з розміру якого обчислюється пенсія, є сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01.01.2011 - страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервну вислугу років з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Відповідно до пункту 17статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 вказаного Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до зазначеного Закону нараховуються страхові внески.
З аналізу вказаних норм встановлено, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Аналізуючи зазначені норми суд дійшов висновку, що грошова допомога на оздоровлення, щомісячна додаткова грошова винагороди та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, з якої сплачено страхові внески відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 по справі № 2а-5232/11/2670.
Суд приходить до висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за безперервну вислугу років, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Враховуючи викладене Головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві неправомірно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення», вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно не було вчинено відповідних дій щодо перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, чим допущено протиправну бездіяльність.
З урахуванням наведеного та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що належним та достатнім способом судового захисту права позивача на отримання пенсії у належному розмірі є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, перерахувати та виплачувати пенсію з 13.01.2018 в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення, яке ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців перед місяцем звільнення з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щомісячної додаткової грошової винагороди, винагороди за безперервну вислугу років в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_2 від 16.01.2018 №116/3, починаючи з 13.01.2018.
З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди; грошової допомоги на оздоровлення; винагорода за безперервну військову службу; матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячної додаткової грошової винагороди; грошової допомоги на оздоровлення; винагороди за безперервну військову службу; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань починаючи з 13.01.2018.
4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Клименчук