ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
18 вересня 2018 року № 826/13637/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00001241502 від 03.06.2014 року, №00001261502 від 03.06.2014 року, №00001251502 від 03.06.2014 року
За участі:
представників позивача: Христенко О.С., Негода В.О.;
представників відповідача: Борозна М.П, Малогіна А.О.
Обставини справи
до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00001241502 від 03.06.2014 року, №00001261502 від 03.06.2014 року, №00001251502 від 03.06.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки акту від № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року та № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року є безпідставними та спростовуються наявним доказами.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн.
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 року скасовано рішення першої інстанції, позов задоволено.
Ухвалою від 21.02.2017 року Вищий адміністративний суд України постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2015 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У зв'язку з викладеним, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/13637/14 прийнято до провадження та призначено до вирішення в судовому засіданні.
В судовому засіданні представники позивача наполягали на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до довідки про нездійснення фіксування судового засідання від 01.06.2017 року розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою сторін.
В подальшому, 17.08.2017 розгляд справи відкладено по технічним причинам.
Відповідно до довідки про нездійснення фіксування судового засідання від 26.10.2017 року розгляд справи відкладено у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Згідно протоколу судового засідання від 25.01.2018 року розгляд справи відкладено за клопотанням позивача.
Також, в судовому засіданні 19.04.2018 року розгляд справи відкладення, у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про витребування доказів.
Відповідно до протоколу судового засідання від 06.06.2018 року розгляд справи відкладено задля належного повідомлення позивача.
Відповідно до довідки про нездійснення фіксування судового засідання від 20.06.2018 року розгляд справи відкладено, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
В судовому засіданні 12.07.2018 року ухвалено про подальше вирішення справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків
Обставини встановлені судом
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Тема Мода Юкрейн» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 2014 року у розмірі 630203,00 грн. відповідно, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданих за відповідні звітні (податкові) періоди (вх. № 9014720172 від 20.03.2014 року), за результатом якої складено акт № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року.
Відповідно акту №867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2014 року на суму ПДВ у розмірі 630203,00 грн. та заниження суми ПДВ, підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму 770690,00 грн.
03.06.2014 року відповідачем на підставі акту №867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №00001241502, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 770690,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 192672,50 грн. та №00001251502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року на 630203,00 грн.
Крім того, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Тема Мода Юкрейн» з питань достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 2014 року у розмірі 472551,00 грн. відповідно, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданих за відповідні звітні (податкові) періоди (вх. №9021633513 від 18.04.2014 року), за результатами якої складений акт № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року.
Згідно висновків акту № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року, позивачем порушено пункти 198.3, 198.6 статті 198 з урахуванням абзацу «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за березень 2014 року на суму ПДВ у розмірі 472551,00 грн. та заниження суми ПДВ, підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, на загальну суму 828969,00 грн.
На підставі акту № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року відповідачем 03.06.2014 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №00001261502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2014 року на 472551,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 118137,75 грн.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Тема Мода Юкрейн" та ТОВ «Сілк Констракшн» укладений договір підряду на виконання будівельних ремонтних робіт б/н від 10.10.2013 р. на проведення ремонтних робіт у будівлі за адресою, м. Київ, вул. Лаврухіна, 4-А, згідно п. 5.1.1 якого сторони домовились, що позивач сплачує аванс у розмірі 25% від загальної вартості контракту у сумі 1 332 771, 39 грн. (без урахування ПДВ), що виплачується підряднику власником (Позивачем) упродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення цього Договору Сторонами.
На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані копії наступних документів: податкової накладної № 12 від 21.02.2014р., яка зареєстрована в ЄДРПН, платіжного доручення № 153 від 21.02.2014р., вантажно-митних декларацій (т.V а.с.49-76), додатку до договору від 10.10.2013 року щодо договірної ціни (т.ІІІ а.с. 10-11), підсумкових відомостей ресурсів (т.ІІ а.с. 96-155), розрахуноку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-4 на системи вентиляції, кондиціювання та пожежегасіння (т.ІІ а.с. 156-161), локального кошторису на будівельні роботи (т.ІІ а.с. 162-185), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-3 на електромонтажні роботи (т.ІІа.с.186-190), локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-3 на електромонтажні роботи (т.ІІ а.с. 191-203), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-2 на інтер'єр магазину та встановлення вивісок (т.ІІ а.с. 204-212), локального кошторису на будівельні роботи № 2-1-2 на інтер'єр магазину та встановлення вивісок (т.ІІ а.с. 213 - 250, т.ІІІ а.с.1- 9), підсумкової відомості ресурсів (т.ІІІ а.с.12 - 122), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 9-1-1 на пусконалагоджувальні роботи (т.ІІІ а.с. 129-131), розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на загально-будівельні роботи (т.ІІІ а.с. 140-143), актів приймання-передачі будівельних робіт складених між ТОВ "Тема Мода Юкрейн" та ТОВ «Сілк Констракшн» (т.ІІІ а.с. 123-128), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (т.ІІІ а.с. 138-139).
Також матеріали справи містять договори підряду:
- між ТОВ «Сілк Констракшн»(замовник) з ТОВ «Центр Буд-інвест ЛТД» (підрядник) від 04.11.2013 року №98, згідно якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними й залученими силами встановлення рекламних та вказівних знаків, монтаж елементів інтер'єру та меблів, інші монтажні роботи (т.ІІІ а.с. 158-164);
- між ТОВ «Сілк Констракшн»(замовник) з ТОВ «Спецпостач» (підрядник) від 07.02.2014 року № 1/Б, згідно якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними й залученими силами електро-монтажні роботи та монтаж системи вентиляції(т.ІІІ а.с. 226-227);
- між ТОВ «Сілк Констракшн»(замовник) з ТОВ «Курс -Інвест ЛТД» від 16.10.2013 року № 16/10, згідно якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними й залученими силами будівельно-ремонтні роботи, електричні, механічні роботи, пуско-налагоджувальні роботи (т ІV а.с. 33-39);
- між ТОВ «Сілк Констракшн»(замовник) з ТОВ «ДП Центр Буд-Інвест» від 21.10.2013 року № 2, згідно якого підрядник у межах договірної ціни виконує власними й залученими силами будівельно-ремонтні роботи, електричні, механічні роботи, пуско-налагоджувальні роботи (т.V а.с. 11-16).
На підтвердження виконання зазначених договорів позивачем надані підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси на будівельні роботи, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи.
Також, позивачем надано копію договору оренди від 05.09.2013 року, згідно якого Приватне акціонерне товариство «Лівобережжяінвест» як Орендодавець та ТОВ "Тема Мода Юкрейн" як Орендатор уклали Договір оренди Тогового центру -нежитлової будівлі - торгово-розважального центру і паркінгу на 861 машиномісць загалною площею 34214,20 кв.м, який розташований в м. Києві по вул. Лаврухіна Миколи №4 (літера А) на земельній ділянці і складається з Торгової галереї, Гіпермаркету та також Спільних частин, реєстраційний номер об'єкта в ДРРП: 2970080000,(т.ІІ а.с.38-65), акти приймання-передачі приміщення згідно зазначеного договору (т.ІІ а.с. 94-95).
Також, судом встановлено, що між ТОВ "Тема Мода Юкрейн" та TOB «Гарантрембуд» укладений договір в усній формі щодо виконання послуг з ремонтних робіт «під ключ» по адресі в м. Києві по вул. Лаврухіна Миколи №4 (літера А).
На підтвердження здійснення господарської операції позивач надав суду наступні копії документів: податкових накладних № 1 від 11.02.2014 року та № 5 від 19.03.2014 року та інші, копії яких долучено до матеріалів справи.
Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З аналізу положень підпунктів 98.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.
Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N996-XIV(надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 1 Закону №996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.
Згідно частини 1 статті 9 Закону №996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону №996-ХІV та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.
Наявні в матеріалах справи копії первинних документів позивача у сукупності не дають підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, підстав для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентами позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.
Співставлення первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операціям із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, що позивач придбавав у контрагенту послуги, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.
З акту перевірки вбачається, що відповідачем сформовано висновки щодо нереальності операцій позивача із його контрагентами, оскільки позивачем не надано до перевірок належним чином засвідчених копій ВМД №100270001/2014/202777 від 27.02.2014 року, №100270001/2014/202629 від 25.02.2014року, №100270001/2014/202242 від 19.02.2014 року, №100270001/2014/202225 від 19.02.2014 року, №10027001/2014/201048 від 06.02.2014 року, №100270001/214/201690 від 13.02.2014 року, №100270001/2014/202011 від 17.02.2014 року, №100270001/2014/200699 від 04.02.2014 року, №100270001/2014/200692 від 03.02.2014 року, №100270001/2014/203237 від 04.03.2014 року, №100270001/2014/203554 від 07.03.2014 року, №100270001/2014/203885 від 13.03.2014 року, №00270001/2014/204379 від 20.03.2014 року, №100270001/2014/204457 від 20.03.2014 року, №100270001/2014/204458 від 20.03.2014 року, №100270001/2014/204644 від 24.03.2014 року, №100270001/2014/204645 від 24.03.2014 року, №100270001/2014/204687 від 24.03.2014 року, №100270001/2014/205076 від 28.03.2014 року, №100270001/2014/205077 від 28.03.2014 року.
Проте, як зазначено вище, предметом спірних договорів є проведення підрядних робіт, отже наявність/відсутність зазначених ВМД не є безумовною ознакою безтоварності договорів підряду, які зазначено вище.
Також відповідно до акту № 867/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року здійснити аналіз рахунків бухгалтерського обліку та встановити наявність основних засобів позивача та перевірити факт виконання послуг, їх оприбуткування у лютому 2014 року не є можливим у зв'язку з тим, що документи фінансово-господарської діяльності, які безпосередньо стосуються даної операції, а саме: оборотно-сальдову відомість, картку рахунку по pax. БО №15 /підтвердження факту оприбуткування робіт/, оборотно-сальдові відомості за лютий 2014 року (по факту виконання робіт) по pax. 311, 631 (та інші) до перевірки не надано, при цьому, встановити наявність (відсутність) загальної дебіторської заборгованості по розрахункам з ТОВ "Сілк Констракшн" на відповідну суму станом на дату підписання акта, не є можливим у зв'язку з тим, що оборотно - сальдові відомості по рахунку БО 631 та картки по відповідному рахунку за лютий 2014 року до перевірки не надано.
Крім того, відповідно до акту № 869/1-26-50-15-02-34349259 від 16.05.2014 року здійснити аналіз рахунків бухгалтерського обліку та встановити наявність основних засобів позивача та перевірити факт виконання послуг, їх оприбуткування у лютому 2014 року (акт виконаних робіт відсутній) не є можливим у зв'язку з тим, що документи фінансово-господарської діяльності, які безпосередньо стосуються даної операції, а саме: оборотно-сальдову відомість, картку рахунку по pax. БО №15 /підтвердження факту оприбуткування робіт/, оборотно-сальдові відомості за березень 2014 року (по факту виконання робіт) (та інші) до перевірки не надано.
Відповідно до п.3 Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2000 р. N 356 облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах.
Отже, зазначені відповідачем в актах перевірки оборотно-сальдову відомість, картку рахунку не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону № 996.
Щодо посилання відповідача на кримінальне провадження №12016100010009074 внесеного до ЄРДР 16.09.2016, суд зазначає, що предметом вирішення справи є податкові повідомлення-рішення №00001241502 від 03.06.2014 року, №00001261502 від 03.06.2014 року, №00001251502 від 03.06.2014 року, тобто спірні правовідносини виникли набагато раніше внесення до ЄРДР зазначеного кримінального провадження.
У матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності підприємств у ланцюгах постачання, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди, а відтак правовідносини учасників попередніх поставок не можуть впливати на оцінку реальності операції, вчиненої останнім у ланцюгу постачання платником (позивачем у справі) та його безпосередніми постачальниками.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам ст. 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.
Провівши відповідну оцінку, Європейський суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.
Таким чином, за змістом норм ПК України право покупця на податковий кредит з ПДВ не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.
Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ по відносинам із контрагентом, тому висновки актів перевірки є помилковими.
Відповідачем не було надано належних та необхідних доказів на підтвердження обґрунтованості та правовірності прийнятих рішень. Натомість позивачем доведено суду правомірність заявлених позовних вимог з наданням підтверджуючих документів, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до частини п'ятої зазначеної статті, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати позивача підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" (03680, м. Київ, вул. Антоновича, 176, офіс 101, код ЄДРПОУ 34349259) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001241502 від 03.06.2014 року, №00001261502 від 03.06.2014 року, №00001251502 від 03.06.2014 року
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема Мода Юкрейн" (03680, м. Київ, вул. Антоновича, 176, офіс 101, код ЄДР 34349259) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДР 39468461) сплачений позивачем судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.І. Келеберда