ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 березня 2018 року № 826/11992/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Шина»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києва
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень
за участі представників сторін:
від позивача - Желізняк К.О.
від відповідача - Кучерявий О.В., Чубенко В.О.
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 березня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Шина» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києва про визнання протиправним та скасування рішення податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки від 29.06.2017року за № 299/26-15-14-01-03/38526417 є безпідставними та необґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.09.2017року відкрито провадження у справі.
В судових засіданнях представником позивачів позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
Представником відповідача щодо задоволення позову заперечено з підстав викладених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Шина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року. За результатами перевірки складено акт від 29.06.2017року за № 299/26-15-14-01-03/38526417 (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення ТОВ «Гранд Шина» порушень податкового законодавства, а саме:
- п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2, пп. 138.10.3, п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Гранд Шина» занижено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 191 885,00грн., у тому числі за : - 2014 рік на суму 32 630,00грн.; - 2015рік на суму 117 387,00грн.; - 2016 рік на суму 35 749,00грн.; -2017 рік на суму 6 119,00грн.
- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 186 603,00грн., в тому числі : травень 2014 року на суму -4 125,00грн.; липень 2014 року на суму -5 665,00грн.; жовтень 2014 року на суму -7 455,00грн.; січень 2015 року на суму -7 288,00грн.; лютий 2015 року на суму - 5 833,00грн.; липень 2015 року на суму - 80 597,00грн.; вересень 2015 року на суму - 10 904,00грн.; жовтень 2015 року на суму - 16 508,00грн.; листопад 2015 року на суму - 11 123,00грн.; березень 2016 року на суму - 8 635,00грн.; квітень 2016 року на суму - 19 897,00грн.; липень 2016 року на суму - 2 762,00грн.; серпень 2016 року на суму - 2 337,00грн.; вересень 2016 року на суму - 2 166,00грн.; грудень 2016 року на суму - 1 308,00грн.
На підставі зазначеного Акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення:
- №549261541 від 17.07.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 210 510,00грн., в тому числі 191 885,00грн. за основним платежем та 18 625,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №550261541 від 17.07.2017 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 228 098,00грн., в тому числі 181 478,00грн. за основним платежем та 45620,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 17.17.2017 року №549261541 та №550261541 неправомірним, а висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо заниження зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість - безпідставними, тому звернувся до Суду із відповідним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту акту перевірки, підставою для донарахування зобов'язань із сплати податку на прибуток в розмірі 181 335,00грн. та податку на додану вартість у розмірі 174 470,00грн. обґрунтовано відсутністю настання реальних наслідків за правочинами, що укладено між позивачем TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ», TOB «ЛОНГКОН», TOB «Арарат Трейд», ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС», TOB «ТУРБО СІТІ», TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП», TOB «АМЕРІ ТРЕЙД», TOB «ФУТІКОМ» та TOB «БАЛМЕТ».
Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємий період позивачем укладено ряд однакових договорів суборенди обладнання для шиномантажа з TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ», TOB «ЛОНГКОН» та TOB «Арарат Трейд» та ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС».
Зокрема договір від 01.07.2014 №010714 з TOB «Арарат Трейд» щодо оренди обладнання та інструментів, відповідно до умов якого позивачем орендовано компресор 1 шт., домкрат 2шт., гайковерт з набором головок 2 шт., борторозширювач 1 шт., пеневматична шероховальна машинка 1 шт., пневмо дрель із сверлами 1 шт., підкатний візок 2 шт., підпора під колесо 10 шт., підставка противо підкатна 20 шт., стійка під шини 4шт., клітка для накачування шин 1 шт. та офісну техніку - МФУ 1 шт., ноутбук 3 шт., стіл 4 шт., стул 7 шт., шафа 3 шт. (п. 1.2.1 договору).
Відповідно до умов вказаного договору, стан майна, що передається в суборенду є задовільним, а щомісячна вартість суборенди становить 8 250,00грн.
Передача орендованого майна здійснюється протягом десяти днів з дати брання договором сили на підставі акту приймання передачі майна. Майно передається в оренду на 12 місяців (п. 3.1, п. 4.2 договору).
Згідно з п. 8 договору, після закінчення строку оренди суборендар зобов'язаний повернути орендоване майно протягом десяти календарних днів орендатору разом із актом приймання-передачі.
Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі один раз на квартал (п. 5 договору).
В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем до матеріалів справи додано копію акту прийму-передачі обладнання від 30.09.2014 року.
Позивачем як до перевірки та і суду не надано доказів оплати за договором суборенди в користь TOB «Арарат Трейд», а також доказів в підтвердження того, що орендоване майно повернуто TOB «Арарат Трейд», як ще передбачалось умовами договору.
Між позивачем та TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ» договір від 01.01.2014 №010101 щодо щодо оренди обладнання та інструментів, відповідно до умов якого позивачем орендовано компресор 1 шт., домкрат 2шт., гайковерт з набором головок 2 шт., борторозширювач 1 шт., пеневматична шероховальна машинка 1 шт., пневмо дрель із сверлами 1 шт., підкатний візок 2 шт., підпора під колесо 10 шт., підставка противо підкатна 20 шт., стійка під шини 4шт., клітка для накачування шин 1 шт. та офісну техніку - МФУ 1 шт., ноутбук 3 шт., стіл 4 шт., стул 7 шт., шафа 3 шт. (п. 1.2.1 договору).
Між позивачем та ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» укладено договір від 01.10.2014 року№011005 щодо оренди обладнання та інструментів, відповідно до умов якого позивачем орендовано компресор 1 шт., домкрат 2шт., гайковерт з набором головок 2 шт., борторозширювач 1 шт., пеневматична шероховальна машинка 1 шт., пневмо-дрель із свердлами 1 шт., підкатний візок 2 шт., підпора під колесо 10 шт., підставка противо підкатна 20 шт., стійка під шини 4шт., клітка для накачування шин 1 шт. та офісну техніку - МФУ 1 шт., ноутбук 3 шт., стіл 4 шт., стул 7 шт., шафа 3 шт. (п. 1.2.1 договору).
Наведені договори, що укладались позивачем з ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» та TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ» є повністю ідентичні з договором, що укладався позивачем з TOB «Арарат Трейд» як в частині умов суборенди так і щодо переліку та вартості майна.
Крім того, судом встановлено, що аналогічний договорів 01.04.2014 року позивачем також укладено з TOB «ЛОНГКОН».
Копію договору, що укладався позивачем з TOB «ЛОНГКОН» як до перевірки так і суду не надано, також не надано доказів здійснення оплати позивачем вартості суборенди орендованого майна, а також доказів того, що орендоване майно по спливу строку оренди повернуто орендодавцю.
Також, позивачем укладено ряд однотипних договорів на транспортне експедитування.
Зокрема, відповідно до наданих суду доказів, між позивачем та TOB «Арарат Трейд» 01.07.2014 року укладено договір № 010710 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні.
Відповідно до умов договору, TOB «Арарат Трейд» зобов'язувалось: - організовувати виконання передбачених цим договором послуг, консультувати замовника послуг при виконанні транспортних операцій в рамках своє компетенції, слідувати обумовленим в заявках замовника інструкціям щодо маршрутів перевезення вантажів та митного оформлення; - забезпечувати своєчасну подачу транспортного засову для загрузки вантажу третьою особою; - забезпечувати своєчасну (перед завантаженням) подачу документів (TIR, CVR, довідку перевізника щодо транспортних витрат до та від кордону України), за домовленістю сторін; - забезпечувати правильність завантаження вантажу, прийом вантажу в цілісній упаковці; - забезпечувати правильність записів вчинених в перевізних документах щодо кількості вантажних місць, їх маркування та нумерації; - передати ввірений вантаж отримувачу у встановлені заявкою строки; - інформувати замовника про вимушені затримки транспортних засобів в дорозі, аваріях та інших непередбачуваних обставинах, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу(п. 3 договору).
Для виконання послуг замовник переховує експедитору грошові кошти у розмірі вказаному в заявці, яка являється невід'ємною частиною договору. Сума включає в себе вартість послуг по перевезенню та вартість послуг експедирування, розмір яких відображається в двосторонньому акті та оплачується згідно виставленому рахунку. У випадку, якщо сторонами в заявці на перевезення вантажу погоджено оплату послуг до виконання послуг, підставою для оплати послуг являється заявка та рахунок (факс копія) експедитора. Якщо оплата послуг здійснюється після надання послуг встановлених заявкою, підставою для оплати вартості послуг являється рахунок-фактури, ТТН для міжміських перевезень та СМR для міжнародних перевезень(оригінали, або факсові копії), акти виконаних робіт.
Крім того, позивачем з ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» укладено договір від 01.10.2014 №011006 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні також позивачем укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні № 010415 з TOB «ЛОНГКОН».
Договори, що укладались позивачем з ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС» та TOB «Арарат Трейд» є ідентичні та укладені в один період, а тому окремого дослідження не потребують. Також судом встановлено, що аналогічний договорів позивачем також укладено з TOB «ЛОНГКОН», однак копію договору до суду не надано.
Копію договору, що укладався позивачем з TOB «ЛОНГКОН» як до перевірки так і суду не надано.
Позивачем в підтвердження настання реальних наслідків за вказаними правочинами надано копії податкових накладних та актів приймання передачі та рахунків фактури, однак надані позивачем докази не свідчать про виконання сторонами умов договору, оскільки із наданих актів приймання послуг неможливо встановити які саме послуги надавались та в яких обсягах.
При цьому, позивачем не надано копії заявок замовника з інструкціями щодо маршрутів перевезення вантажів, маршрут, найменування вантажу, вагу та обсяг вантажу (на один автомобіль), митне оформлення, кількість автомобілів, дату та час завантаження, адресу завантаження, фірму-відправника, контактну особу при завантаженні та її телефон, адресу розвантаження, фірму-одержувача, контактну особу при розвантаженні та її телефон, вартість послуг, термін доставки та додаткові умови, та митного оформлення, також не надано копій заявок із зазначенням розміру грошових коштів які замовник перераховує експедитору для виконання послуг.
Також, на формування зобов'язань із сплати податку на прибуток та податку на додану вартість у перевіряємий період вплинуло формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з TOB «ТУРБО СІТІ», TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП», TOB «Балмет», TOB «ФУТІКОМ», TOB «АМЕРІ ТРЕЙД», TOB «ЛОРД КОМПАНІ» та TOB «ГРАНД СТАР».
Відповідно до наданих доказів, між позивачем та ТОВ «Турбо Сіті» укладено договір від 01.06.2015 №106/15 щодо оренди обладнання та інструментів, відповідно до умов якого позивачем орендовано компресор 1 шт., домкрат 2шт., гайковерт з набором головок 2 шт., борторозширювач 1 шт., пеневматична шероховальна машинка 1 шт., пневмо-дрель із свердлами 1 шт., підкатний візок 2 шт., підпора під колесо 10 шт., підставка противо підкатна 20 шт., стійка під шини 4шт., клітка для накачування шин 1 шт. та офісну техніку - МФУ 1 шт., ноутбук 3 шт., стіл 4 шт., стул 7 шт., шафа 3 шт.
Вказаний договір ідентичний з договорами, що укладались позивачем з ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС», TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ» та TOB «Арарат Трейд», як в частині умов суборенди так і щодо переліку та вартості майна.
Крім того, між позивачем та ТОВ «Турбо Сіті» укладено договір від 01.06.2015 №106/15, відповідно до умов якого ТОВ «Турбо Сіті» зобов'язувалось надати позивачу рекламні послуги, інформаційно-технічний супровід, консультування з питань кон'юктури ринку продажу шин по м. Києву, Київській області, консультуванні з питань комерційної діяльності й керування, юридичні та транспортні послуги.
Пунктом 3 договору встановлено, що вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та по результатам виконаного об'єму замовлених послуг та фіксується в актах про надання послуг. Акт про надання послуг підписується сторонами по факту замовленого та виконаного об'єму робіт.
Відповідно до змісту пп. 4.2 договору, до обов'язків позивача, окрім іншого, віднесено здійснення контролю за достовірності актів про надання послуг виконавцем , підписувати ці акти в 7 денний термін з моменту одержання.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матеріалів справи додано копії рахунків на оплату послуг, актів надання послуг та податкових накладних.
З аналізу наданих доказів встановити які саме послуги надавались позивачу встановити не можливо, акти надання послуг, рахунки фактури та податкові накладні не містять інформації щодо обсягів та видів послуг, натомість зазначено лише загальні поняття.
Так наприклад 01 липня 2015 року ТОВ «Турбо Сіті» надано юридичні послуги у кількості 1шт. вартістю 50 000,00грн. без ПДВ. Пояснень, про які саме послуги йдеться позивачем не надано. Також, з аналізу наданих позивачем доказів вбачається, що 01.07.2015 року ТОВ «Турбо Сіті» виконано й усі інші, передбачені договором послуги, в тому числі щодо рекламні послуги, інформаційно-технічний супровід, консультування з питань кон'юктури ринку продажу шин по м. Києву, Київській області, консультуванні з питань комерційної діяльності й керування та транспортні послуги.
Із наданих доказів та змісту договору укладеного з ТОВ « Турбо Сіті» не можливо встановити, яким чином позивач здійснював замовлення послу, їх обсяги, вартість та спосіб надання.
Надані позивачем докази складено із порушенням вимог чинного законодавства, зокрема копії рахунків на оплату, акти надання послуг та податкові накладні містять підписи осіб та печатки підприємств, одна не можливо встановити яким саме особам такі підписи належать.
Договір аналогічного змісту позивачем укладено також з TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП» 01.09.2015 року за № 109/15.
Умовами Договору № 109/15, також передбачено надання рекламних, юридичних, інформаційно-технічних, юридичних та транспортних послуг.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем надано копії рахунків фактури, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкових накладних та копії товарно-транспортних.
З аналізу договору та наданої позивачем документації неможливо встановити які саме послуги, яким чином та в яких обсягах надавались TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП», надані докази не відображають реальності даного правочину та носять формальний характер.
Також, у перевіряємий період позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту включено результати взаємовідносин з TOB «Балмет», TOB «ЛОРД КОМПАНІ» та TOB «ФУТІКОМ».
Між позивачем та TOB «ФУТІКОМ» 01.03.2016 укладено договір № 103/16 про надання послуг.
Відповідно до умов договору TOB «ФУТІКОМ» зобов'язувалось надати позивачу послуги в порядку та на умовах визначених цим договором.
Пунктом 2 договору встановлено відомості про послуги, що надаються за цим договором, зокрема це рекламні, юридичні послуг та інформаційно-технічний супровід. Вартість послуг визначається сторонами по факту їх надання та по результатом виконаного об'єму замовлення (п. 3 договору).
Відповідно до змісту пп. 4.2 договору, до обов'язків позивача, окрім іншого, віднесено здійснення контролю за достовірності актів про надання послуг виконавцем , підписувати ці акти в 7 денний термін з моменту одержання.
В підтвердження настання реальних наслідків за вказаним правочином позивачем до матеріалів справи додано копії рахунків на оплату послуг, актів надання послуг та податкових накладних.
Відповідно до наданих суду доказів, із вказаними товариствами позивачем укладено договори на отримання однотипних послуг, а саме про надання юридичних послуг, рекламних послуг, інформаційно- технічний супровід сайту.
Копії договорів, що укладались з TOB «Балмет» та TOB «ЛОРД КОМПАНІ» позивачем не надано, втім, в підтвердження виконання сторонами договору своїх зобов'язань позивачем надано копії рахунків фактури.
Судом, за результатом дослідження наданих позивачем доказів встановлено, що надана підтверджуюча документація не дозволяє зробити висновки про реальність взаємовідносин позивача з TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ», TOB «ЛОНГКОН», TOB «Арарат Трейд», ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС», TOB «ТУРБО СІТІ», TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП», TOB «АМЕРІ ТРЕЙД», TOB «ФУТІКОМ» та TOB «БАЛМЕТ».
Встановити які саме послуги повинні були надаватись зазначеними суб'єктами господарювання неможливо встановити не лише із актів надання послуг, а й з договорів, оскільки такі містять лише загальні поняття можливих послуг.
Також неможливо встановити яким саме чином визначалась вартість таких послуг, оскільки умовами договорів передбачено, що така установлюється сторонами по факту їх надання та по результатом виконаного об'єму замовлення, однак доказів надання послуг та документів, що дозволяють оцінити обсяг та якість послуг позивачем не надано.
Відповідно до вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно абзацу 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані , що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Позивачем не надано доказів фактичного виконання TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ», TOB «ЛОНГКОН», TOB «Арарат Трейд», ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС», TOB «ТУРБО СІТІ», TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП», TOB «АМЕРІ ТРЕЙД», TOB «ФУТІКОМ» та TOB «БАЛМЕТ» умов договорів.
З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених послуг, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання Позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку .
Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Отже, об'єктом оподаткування можуть бути операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
В пункті 200.3 статті 200 Податкового кодексу України зазначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.
Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.
Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що Контролюючий орган довів факт необґрунтованості отриманої ТОВ «Гранд Шина» податкової вигоди, оскільки за спірними операціями оформлювалися лише окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення господарських операцій та правомірність формування сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.
При цьому, згідно з правовою позицію Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 26.01.2016 року № 826/11928/15, платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів. Отже, заходи, спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, є не достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.
Крім того, надання Контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом (постанова Верховного Суду України від 27 березня 2012 року №21-737во10).
У даній справі Контролюючим органом повно та обґрунтовано доведено наявність підстав, що унеможливлюють одержання ТОВ «Гранд Шина» податкової вигоди.
З огляду на встановлені судом обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також надані сторонами докази, суд приходить до переконання, що правочини з TOB БК «ГРАНД БІЛДІНГ», TOB «ЛОНГКОН», TOB «Арарат Трейд», ПП «АБСОЛЮТ ТРАНС», TOB «ТУРБО СІТІ», TOB «ЕКОМАРКЕТГРУП», TOB «АМЕРІ ТРЕЙД», TOB «ФУТІКОМ» та TOB «БАЛМЕТ» укладено без мети настання реальних наслідків.
Крім того, із змісту акту перевірки вбачається, що підставою для донарахування зобов'язань з податку на прибуток слугували висновки податкового органу щодо безпідставного віднесення до валових витрат сум непідтверджених перинними доказами.
Позивачем як до перевірки так і суду доказів правомірності формування валових витрат не надано.
Також, судом встановлено, що в лютому 2015 року товариством до складу податкового кредиту двічі включено податкову накладну №36 від 04.02.2015 року.
В судових засіданнях представником позивача щодо повторного включення податкової накладної пояснень не надано, однак із змісту пояснень від 21.06.2017 року, наданих керівником ТОВ «Гранд Шина» вбачається, що внесення податкової накладної двічі відбулось помилково.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Шина» залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Н.М. Клименчук