11 вересня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/2556/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шашери М.О.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Бойко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернулась з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Чернігівської області через невжиття заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.
2. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Чернігівської області вжити заходів щодо повернення належних ОСОБА_3 частин самовільно зайнятих земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташованих по АДРЕСА_1 в с. Олександрівка Бобровицького району Чернігівської області.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, не зважаючи на офіційне звернення позивача, не було вжито законних заходів щодо повернення самовільно зайнятих належних Позивачу земельних ділянок , зокрема невиконання завдань передбачених п.п. 25-10 п.4 п.5-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15 «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру».
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
24 липня 2018 року Чернігівським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З пояснень представників сторін та поданих суду документів вбачається наступне.
13 грудня 2017 року позивач звернулася до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та просила вжити заходів щодо повернення у її користування належних їй на праві власності частин земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, розташованих по АДРЕСА_1 Бобровицького району Чернігівської області у межах встановлених державними актами на право власності на землю.
До звернення позивачем було додано копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та копію схеми накладення земельних ділянок. У своєму зверненні позивач вказувала на те, що громадянка ОСОБА_4, будучи суміжним землевласником, недотримується правил добросусідства, порушила межі земельної ділянки самовільно її перемістивши на довжині 25,6 м. Добровільно усунути перешкоди в користуванні належних позивачу земельних ділянок ОСОБА_4 відмовляється.
Аналогічне за змістом звернення позивачем було подано до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 10.05.2018. До звернення позивачем було додано було додано копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, копію схеми накладення земельних ділянок, копію заяви про внесення виправлень до Державного земельного кадастру, копію відмови у виправленні помилок наданої державним кадастровим реєстратором відділу Держгеокадастру у Бобровицькому районі від 07.03.2017 за № РВ- 7400246322017.
Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області вказані звернення були розглянуті та 12.06.2018 за вих. №Н-752/1-757/6-18 позивачу була надана відповідь про відсутність підстав для здійснення заходів державного контролю за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення перевірки, оскільки в даному випадку існує спір про межі земельних ділянок, які перебувають у приватній власності фізичних осіб.
Відмовляючи у здійсненні заходів державного контролю за дотриманням земельного законодавства шляхом проведення перевірки Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області виходило з наступного.
В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі на місцевості містяться копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права від 11.08.2014 №25415283 за ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га, та від 11.08.2014 №25425625 про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га, розташованих за адресою АДРЕСА_1 с. Олександрівка, Бобровицький район. Чернігівської області, що підтверджують факт перебування зазначених земельних ділянок у власності Позивача.
Крім того, відповідно до відомостей, які містяться в Національній кадастровій системі ОСОБА_4 на праві приватної власності належать дві земельні ділянки, розташовані за адресою вул. Харафурсахи, 39 с. Олександрівка Бобровицького району Чернігівської області для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_5) та для ведення особистого селянського господарства, площею 0,25 га (кадастровий номер НОМЕР_4).
Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У своїй діяльності Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області керується Конституцією України, законами України та Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна інспекція сільського господарства ліквідується, а функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладаються на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру» від 14.01.2015 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 № 308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Зміни до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області в частині повноважень щодо здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності були зареєстровані 30.11.2016.
Таким чином, починаючи з 30.11.2016 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області здійснює функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів.
Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-ІV (далі Закон №963-ІV).
Відповідно до положень ст. 9 Закону № 963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються в тому числі шляхом проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб і.т.д..
Земельні спори - це вид правовідносин, пов'язаних із розв'язанням роз біжностей, які випливають з порушення права власності та права користування земельною ділянкою, а також відводом або вилученням землі, що виникають між власниками землі та землекористувачами, іншими особами, органами місцевого самоврядування та державними органами, що здійснюють управління земельними ресурсами.
Про наявність спору про межі земельних ділянок між позивачем та ОСОБА_4 свідчать наступні обставини. Після набуття позивачем у 2014 році права власності на земельні ділянки, 25 вересня 2015 року за її зверненням ТОВ «Юридична компанія «БІЛОУС І ПАРТНЕРИ» було закріплено межовими знаками межі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1. При цьому згідно акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 25.09.2015 між сторонами було досягнуто згоди встановити межові знаки по фактичній межі землекористувань.
19 квітня 2016 року позивач звернулася із заявою до ФОП ОСОБА_5 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,50 області для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства, розташованих за адресою АДРЕСА_1 с. Олександрівка, Бобровицький район. Чернігівської області.
22 лютого 2017 року позивач зверталася до Державного кадастрового реєстратора Відділу у Бобровицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру щодо помилки у координатах поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.
Чинний Земельний кодекс України не визначає всі можливі види земельних спорів, проте, він перераховує категорії (види) земельних спорів, які підлягають вирішенню тим чи іншим компетентним органом.
Відповідно до статті 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Виключно судами вирішуються земельні спори щодо: володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Слід зазначити, що органи місцевого самоврядування та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин здійснюють виключно позасудовий розгляд і вирішення земельних спорів.
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що при виготовленні технічної документації щодо належних ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_2, а також суміжними земельними ділянками належними ОСОБА_4 з кадастровими номерами НОМЕР_5 та НОМЕР_4, відбулося накладення меж.
Питання щодо визначення, відновлення, перенесення та виправлення меж земельних ділянок на території населених пунктів до компетенції відповідача не входять.
Крім того позовні вимоги визначені позивачем не містять конкретного вказування на те, які саме заходи щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок не вжило Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, чим саме відповідач допустив протиправну бездіяльність, не вказано і яких саме заходів позивач просить зобов'язати вжити Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області для захисту його прав.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 19 вересня 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот