Справа № 2240/2366/18
іменем України
17 вересня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку в розмірі 65 647,67 грн.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі. За відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку в сумі 65 647,67 грн.
Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 65 647,67 грн., на користь Державного бюджету України.
Ухвалою від 18.07.2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та призначив до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до статті 263 КАС України, надав відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.
У встановлений судом строк, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно даних ГУ ДФС у Хмельницькій області за відповідачем рахується податковий борг в сумі 65 647,67 грн., по єдиному податку з фізичних осіб, дана заборгованість виникла на підставі поданої відповідачем податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік від 03 лютого 2018 року в сумі 65 647,67 грн.
Пунктом 15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. пп. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктами 36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 ст.57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, сума узгодженого грошового зобов'язання набуває якості податкового боргу у разі її несплати у встановлений цим Кодексом строк, з наступного дня після граничного строку її сплати.
Враховуючи, що сума податкового зобов'язання є узгодженою та не сплачена своєчасно відповідачем, вона набула статусу податкового боргу.
Суд встановив, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 65 647,67 грн., по єдиному податку, що підтверджується копією податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік від 03 лютого 2018 року в сумі 65 647,67 грн., копією податковою вимогою форми "Ф" № 10494-17 від 27 лютого 2018 року, довідкою про заборгованість.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення боргу, у відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми "Ф" № 10494-17 від 27 лютого 2018 року, яка була отримана відповідачем 05 квітня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням відповідачем суду не надано.
Пунктом 87.1 ст.87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно п.87.11. ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки відповідачем не вжито достатніх заходів щодо погашення в добровільному порядку узгодженого податкового зобов'язання, то позивач звернувся до суду щодо примусового стягнення податкового боргу.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкового боргу у відповідача. Крім того, суд зважає на те, що податкова вимога відповідачем не оскаржувалась та не скасована, доказів про сплату заборгованості не надано.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що податкова заборгованість є обґрунтованою, відповідає чинному законодавству і підлягає стягненню. Наявність зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, з огляду на що, позовні вимоги слід задовольнити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг по єдиному податку в розмірі 65 647,67 грн., (шістдесят п'ять тисяч шістсот сорок сім гривень шістдесят сім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Головуючий суддя В.К. Блонський