07 вересня 2018 року справа № 823/1931/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання - Попельнуха Ю.І.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - Павленко М.В.,
третьої особи - не з'явився,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, позивач) подала позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2018 форми "Р" № 0010381303, від 30.01.2018 форми "ПС" № 0010391303 та від 30.01.2018 форми "Р" № 0010381303;
- зобов'язати ГУ ДФС у Черкаській області зробити перерахунок грошових зобов'язань ОСОБА_3 відносно податку на доходи фізичних осіб - додаткове благо, з розрахунком прощеного (анульованого боргу) тіла кредиту 9937,12 доларів США = 7,99 грн, відповідно до курсу долара США на момент укладення кредитного договору № 895/06-034-420 від 13.06.2007.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Черкаській області від 30.01.2018 форми "Р" № 0010381303, форми "ПС" № 0010391303 та форми "Р" №0010381303, вважає їх протиправним та таким, що підлягають скасуванню, оскільки податок на доходи фізичних осіб мав би сплачуватися з розрахунку 1 долар США = 7,99 грн, а не 1 долар США = 27,21 грн відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань".
В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки громадянці ОСОБА_3 було нараховано дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості за кредитом в розмірі 269785,80 грн, а відтак позивач отримала дохід, який згідно підпункту 164.2.17д пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу та відображенню боржником в річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Із отриманого доходу позивач мав би сплатити податок на дохід та військовий збір за ставками, які встановлені Податковим кодексом України.
21 травня 2018 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 18.06.2018.
18 червня 2018 усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду, занесеною, до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 02.07.2018.
02 липня 2018 року представник позивача подала до суду клопотання про проведення підготовчого засідання за її відсутності.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 10.07.2018.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у судовому засіданні до 18.07.2018.
17 липня 2018 року представник відповідача подала до суду клопотання про приєднання додаткових письмових доказів до матеріалів справи.
18 липня 2018 року представник позивача подала до суду клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату та про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів по справі.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, суд вирішив розглянути справу за правилами загального позовного провадження та замінити судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на тридцять днів, призначено підготовче засідання у справі на 31.07.2018.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.07.2018, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2018.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.08.2018, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 07.09.2018
30 серпня 2018 року представник третьої особи подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника ПАТ "Укрсоцбанк".
У судовому засіданні 07 вересня 2018 року представник позивача просив адміністративний позов задовольнити повністю, а представник відповідача - відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 14 грудня 2017 року на підставі підпунктів 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, згідно наказу Головного управління ДФС у Черкаській області № 1840 від 09.11.2017 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати сум податків до бюджету фізичної особи-платника податків ОСОБА_3.
Документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 при визначенні загального річного оподаткованого доходу встановлено порушення підпункту 164.2.17д пункту 164.2 статті 164, пункту 16-1 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб на суму 48561,44 грн та військового збору в сумі 4046,79 грн.
За результатами вказаної перевірки Головним управління ДФС у Черкаській області складено акт № 520/23-00-13-0214/НОМЕР_3 від 14.12.2017 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати сум податків до бюджету фізичної особи-платника податків ОСОБА_3 за період 01.01.2016 по 31.12.2016 (далі - акт перевірки).
30 січня 2018 року на підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0010381303, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 48561,44 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 12140,36 грн;
- № 0010381303, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір за основним платежем на 4046,79 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на 1011,70 грн;
- № 0010391303 яким до ФОП ОСОБА_3 штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 170 грн відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Позивач не погоджується з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернулася до суду з вимогою про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі за текстом - ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 статті 164 ПК України).
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК України.
Так, пунктом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
При цьому відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
В розумінні підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
В свою чергу, у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Із аналізу вищевказаних положень випливає, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку на доходи фізичних особі становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.
У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.
Як свідчать матеріали справи, 13.06.2007 між Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладений договір кредиту № 895/06-034-420 на купівлю автотранспортних засобів.
25 лютого 2016 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3 укладений договір про внесення змін № 1 до договору кредиту № 895/06-034-420 від 13.06.2008.
Відповідно до п. 3.1 та п.3.2 вказаного договору про внесення змін № 1 сторони домовилися, що погашення заборгованості за договором кредиту в сумі 5352,00 долара США здійснюється позичальником (позивачем) не пізніше 25.02.2016.
У разі належного виконання позичальником (позивачем) умов, які викладені в пункті 3.1 цього договору про внесення змін, залишкова заборгованість позичальника перед кредитором за договором кредиту (а саме залишкова заборгованість за кредитом в сумі 9937,12 долара США) підлягає анулюванню (прощенню), датою анулювання (прощення) такої заборгованості вважається день виконання позичальником умов, зазначених в п. 3.1 цього договору про внесення змін.
Шляхом укладення цього договору про внесення змін позичальник погоджується, що він повідомлений про анулювання (прощення) заборгованості на зазначених вище умовах у сумі згідно п.3.2 цього договору про внесення змін та про свій обов'язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної залишкової заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації відповідно до вимог Податкового кодексу України. Перерахунок анульованої (прощеної) заборгованості в національну валюту з метою декларування та сплати податку здійснюється позичальником самостійно за офіційним курсом Національного банку України на визначену суму анулювання (прощення) заборгованості.
На виконання договору про внесення змін № 1 позивачем було сплачено 2387,62 долара США (64987,75 грн), 598,89 долара США (16300,97 грн), 2365,49 долара США (64385,40 грн), що підтверджується меморіальними валютними ордерами від 25.02.2016 № НОМЕР_4, № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 відповідно.
При цьому суд звертає увагу, що зміни валюти зобов'язання за договором кредиту № 895/06-034-420 від 13.06.2007 не відбулося.
В зв'язку з вищенаведеним, у 2016 році у позивач отримала дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 270474,80 грн, що також підтверджується листом ПАТ "Укрсоцбанк" № 11.1-186/79-905 від 28.09.2017 про надання інформації Головному управлінню ДФС у Черкаській області.
Отже, тіло кредиту, яке було прощено (анульовано) позивачеві становить 270474,80 грн (у гривневому еквіваленті), з яких сума доходу, що не підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України становить 689,00 грн.
Згідно акту перевірки вказано, що сума додаткового блага (прощеного боргу) по фізичній особі ОСОБА_3 складає 269785,80 грн, з урахуванням листа ПАТ "Укрсоцбанк" № 11.1-186/79-905 від 28.09.2017 стосовно того, що сума доходу, що не підлягає оподаткуванню складає 689,00 грн. (270474,80 грн. - 689,00 грн. (сума доходу, що не підлягає оподаткуванню) = 269785,80 грн.)
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Отже, законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату прощення позивачеві основної заборгованості по кредиту, анульовану суму боргу (кредиту) віднесено до доходу фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, якщо така сума перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року.
Крім того, отримання фізичною особою доходу, зокрема у вигляді вказаного додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов'язку зі сплати військового збору з такої суми.
Враховуючи, що сума прощеного позивачеві основного боргу по кредиту за договором з ПАТ "Укрсоцбанк" перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року (станом на 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,00 грн), то такий прощений борг є її доходом, який, згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України у відповідній редакції, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і з суми такого доходу позивач зобов'язана сплатити військовий збір.
Наведене правило цілком відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.
Оскільки позивачем не було виконано покладені на неї податкові зобов'язання, а саме: не задекларовано та не сплачено ні ПДФО з отриманої суми доходу 269785,80 грн, ні військовий збір, то є правові підстави для притягнення її до відповідальності у вигляді накладення штрафних (фінансових) санкцій за п. 123.1 ст. 123 ПК України та нарахування податковим органом належної до сплати суми податку та військового збору, що в даному випадку відповідає оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та доданим до них розрахункам.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_3 (18000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3);
2) відповідач - Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109);
3) третя особа - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 17.09.2018.
Суддя В.О. Гаврилюк