18 вересня 2018 року Справа № 823/1910/18
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюку В.О. у адміністративній справі № 823/1910/18
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про стягнення заборгованості з грошового забезпечення, прийняв ухвалу.
14.05.2018 ОСОБА_1, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України просить: стягнути з Департаменту патрульної поліції заборгованість з виплати грошового забезпечення за березень - червень 2016 року у частині невиплати посадового окладу на користь ОСОБА_1 у сумі 280,00 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 позовну заяву повернуто позивачеві у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 18.05.2018. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення заборгованості з грошового забезпечення - задоволено, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 06 червня 2018 року - скасовано, а справу справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
14 вересня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про відвід судді в порядку статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України.
У обґрунтування заяви зазначено, що суддя Гаврилюк В.О. не може брати участь у розгляді справи і належить відводу, оскільки Київським апеляційним адміністративним судом скасована ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі № 823/1910/18, що прийнята суддею Гаврилюком В.О., внаслідок чого у останнього є опосередкований інтерес у результатах розгляду справи. Також зазначено, що наявні підстави для відводу судді Гаврилюка В.О. відповідно до частини 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою судді Гаврилюка В.О. від 17.09.2018 провадження у адміністративній справі № 823/1910/18 зупинено, а заяву про відвід головуючого судді Гаврилюку В.О. визнано необґрунтованою та у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 КАС України, передано для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.09.2018 заяву про відвід головуючого судді Гаврилюка В.О. у адміністративній справі № 823/1910/18 передано для вирішення судді Трофімовій Л.В.
Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано для розгляду заяву ОСОБА_1, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюку В.О. у порядку статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі № 823/1910/18, суд зазначає про таке.
Згідно частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Судом встановлено, що головуючий суддя у справі № 823/1910/18 Гаврилюк В.О. не брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі за участі ОСОБА_1, не є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших осіб, які беруть участь у справі, відсутні порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України головуючий у судовому засіданні відповідно до завдання адміністративного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.
Зі змісту заявленого відводу встановлено, що позивач фактично не погоджується із процесуальними діями (рішенням) головуючого судді Гаврилюка В.О., а саме з ухвалою про повернення позовної заяви від 06.06.2018, стверджуючи про наявність у судді Гаврилюка В.О. опосередкованого інтересу у результаті розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Варто зазначити, що частина 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише у апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізації права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема з питання етики та безсторонності зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку із здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися у апеляційному порядку.
Суддя тієї ж інстанції, як і суддя стосовно якого здійснюється розгляд заяви про відвід, не наділений повноваженнями давати оцінку та проводити аналіз процесуальним діям головуючого у справі, у даному випадку головуючого судді Гаврилюка В.О. у справі № 823/1910/18.
Доводи заявниці зводяться до незгоди зі процесуальним рішенням, що не свідчить про упередженість судді у контексті частини 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас, заява не містить посилання на обставини, що за об'єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України. Варто з огляду на суб'єктивний критерій взяти до уваги і позицію судді щодо необґрунтованості заявленого відводу та його власним переконанням у здатності вирішити спір по суті. Суд дійшов висновку, що заявницею не наведено, а судом не встановлено обставин, що би опосередковано та/або безпосередньо свідчили про упередженість, небезсторонність судді Гаврилюка В.О. щодо результату розгляду даної справи. Проаналізувавши викладені в заяві позивача доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Гаврилюка В.О. у даній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні Білуха проти України від 09.11.2006, заява № 33949/02 зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 ЄКПЛ повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Згідно суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі варто вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію - вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Позивачем у заяві не обґрунтовано природу і рівень стосунків у контексті небезсторонності суду та не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності у головуючого у справі № 823/1910/18 судді Гаврилюка В.О. опосередкованого інтересу у результатах розгляду справи.
Надаючи оцінку посиланню позивача на наявність підстав для відводу судді Гаврилюка В.О. відповідно до частини 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно зазначити, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження у адміністративній справі, а не ухвали про повернення позовної заяви, у зв'язку з чим скасування ухвали про повернення позовної заяви від 06.06.2018 не є підставою для відведення судді Гаврилюка В.О. з огляду на те, що спір по суті не було вирішено.
Враховуючи, що заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюку В.О. у порядку статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі № 823/1910/18 фактично мотивована незгодою з процесуальними рішеннями (діями) головуючого у цій справі, враховуючи відсутність очевидних доказів, що би підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу судді Гаврилюку В.О.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 19, 31, 36, 37, 39, 40, 196, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюку В.О. у адміністративній справі № 823/1910/18 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про стягнення заборгованості з грошового забезпечення відмовити.
Матеріали адміністративної справи № 823/1910/18 повернути судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюку В.О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Л.В. Трофімова