Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710
13 вересня 2018 р. № 820/2037/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання - Мурадли А.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Чернишук К.С.
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ОСОБА_3 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.03.2017 № 2038-51/1330.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, а тому вважає, що воно підлягає скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року (головуючий суддя - Мороко А.С.), залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.03.2017 № 2038-51/1330.
Постановою Верховного суду від 18.05.2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 року у справі № 820/2037/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 року прийнято до розгляду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Представник позивача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу марки Tesla, моделі S, рік випуску 2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Представник позивача у судовому засіданні та письмових поясненнях від 13.08.2018 року пояснив, що згідно технічних характеристик транспортного засобу (потужність двигуна транспортного засобу 225 кВт) транспортний засіб позивача відноситься до моделі Tesla модель S 60.
Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2017 № 2038-51/1303, яким відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок за 2017 рік в розмірі 25000,00 грн.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
01 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року №1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн. (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»).
Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1200000 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. N 428), (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576).
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Матеріали справи свідчать про те, що для прийняття оскаржуваного рішення відповідач керувався відомостями із офіційного сайту компанії «AVTO-RIA».
Суд зазначає, що відповідно до інформації (чинної на час виникнення спірних правовідносин), розміщеної на офіційному сайті Мінекономрозвитку, у цьому переліку відсутній транспортний засіб Tesla моделі MODEL S 60, що доводить безпідставність спірного податкового повідомлення-рішення.
Відтак, при визначенні податкового зобов'язання податковий орган не використав інформацію про автомобілі, яка розміщена на сайті Мінекономрозвитку, що вказує на безпідставність та протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.
Аналогічну правову позицію у спірних правовідносинах викладено Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.03.2018 року по справі № 820/3032/17 (К/9901/3564/17).
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення є такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 2038-51/1330 від 14.03.2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 19 вересня 2018 року.
Суддя Бідонько А.В.