Справа № 1940/1251/18
10 вересня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді : Шульгача М.П.,
при секретарі : Музиці О. М.,
за участю:
представника позивача: Муратова С. Д.,
представника відповідача: Лещишин Г. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Благоустрій», смт. Козова, Тернопільської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій, суд,-
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Благоустрій», смт. Козова, Тернопільської області про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені.
Представник позивача в судовому засідання позов підтримала та пояснида, що відповідачем не дотримано норм Закону України «Про основи соціальної політики захищеності інвалідів в Україні», а саме згідно середньооблікові чисельності на КП «Благоустрій» яка складає 18 працюючих осіб. Норма працевлаштування інвалідів для даного підприємства складає - 1 особа, згідно даних вказаних у звіті про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю поданого відповідачем за 2017 рік, на підприємстві не працевлаштовано жодного інваліда, а тому даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано, а отже йому слід сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньорічної заробітної плати, що складає 54022,22 грн за кожну особу.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати даних санкцій на 80 днів, він повинен сплатити пеню в розмірі 2592,80 грн. отже загальна сума до сплати боргу становить 56615,02 грн.
Просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що підприємством вживались всі передбачені законом заходи для працевлаштування працівників - інвалідів, зокрема щомісячно надсилалась в центр зайнятості звітність з проханням направити для працевлаштування працівника інваліда, а тому вини підприємства в не працевлаштуванні працівників інвалідів немає.
Просить в позові відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти:
Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було направлено листа № 04-342/492 від 14.03.2018 року до комунального підприємства «Благоустрій», смт. Козова, Тернопільської області з вимогою сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 54022,22 грн. за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю. Разом з тим відповідачу за несвоєчасну сплату даних санкцій було нарахована пеню в розмірі 2592,80 грн. отже загальна сума до сплати боргу становить 56615,02 грн.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875 визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно правової позиції Верховного суду, викладеної в постановах від 20 березня 2018 року у справі №817/652/17, від 08 травня 2018 року у справі №805/2275/1 7-а передбачена ч. 1 ст. 20 Закону N 875-ХІІ юридична відповідальність у вигляді виплати адміністративно-господарських санкцій на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати:
1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів,
2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п'ятої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем КП «Благоустрій», смт. Козова, Тернопільської області в 2017 році було створено одне робоче місце праацівника з інвалідністю, про що щомісячно подавались в центр зайнятості звітність з повідомленням про вакантні посади для працевлаштування працівників - інвалідів, дане не заперечується представником позивача.
Працівники які направлялись на робоче місце призначене для працевлаштування інваліда на КП «Благоустрій» самостійно відмовлялись працевлаштовуватись на товариство, таким чином відповідачем вживались заходи та дії передбачені законодавством для працевлаштування працівників інвалідів.
Суд зазначає, що КП «Благоустрій» розклеювало оголошення по зупинках, біля будинків та території селища, також давали оголошення по місцевому радіо «Файна хвиля», та оголошення було опубліковано на офіційному web-сайті Козівської селищної ради, також в КП «Благоустрій» створено робоче місце для працевлаштування інваліда, як це вимагають нормативи і у 2018 році було прийнято на роботу особу з інвалідністю.
Виходячи з вище викладеного суд вважає, що вини відповідача КП «Благоустрій» у не працевлаштуванні працівника з інвалідністю не має, таким чином суд приходить до висновку, що поскільки КП «Благоустрій» було створено в 2017 році робоче місце працівника з інвалідністю, а також вживались заходи та дії для працевлаштування такого працівника, усі умови для даного працевлаштування були відповідачем створені то в задоволенні даного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні позову Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства «Благоустрій», смт. Козова, Тернопільської області про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 13 вересня 2018 року.
Головуючий суддя Шульгач М.П.
копія вірна
Суддя Шульгач М.П.