Провадження № 1-кп/760/1550/18
Справа № 760/13827/18
24 липня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
та обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України,-
як встановлено в судовому засіданні на початку грудня 2017 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, ОСОБА_4 користувався всесвітньою мережею «Інтернет» на невстановленому досудовим розслідуванням сайті з метою підробки учнівського квитка та подальшого його використання для безкоштовного проїзду у громадському транспорті, вступив в злочинну домовленість з невстановленою особою з метою отримання предмету кримінального правопорушення, а саме учнівського квитка.
Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_4 в цей же день невстановленій досудовим розслідуванням особі переслав фотокартку зі своїм зображенням в електронному вигляді для виготовлення підробленого учнівського квитка.
У подальшому, в середині грудня 2017 року, невстановлена особа перебуваючи у вестибюлі станції метрополітену «Шулявська» КП «Київський метрополітен» в м. Києві передала ОСОБА_4 підроблений учнівський квиток № 10169, виданий школою І-ІІІ № 225 Оболонського району м. Києва 05.09.2017, а він в свою чергу надав невстановленій особі грошові кошти в сумі 200 грн.
14.02.2018, приблизно о 13.12 год., ОСОБА_4 проходячи через контрольно - пропускний пункт на станції метро "Політехнічний інститут" КП “Київський метрополітен» у м. Києві, що в Солом'янському районі м. Києва, з метою безкоштовного проїзду в громадському транспорті пред'явив працівнику УП в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві завідомо підроблений зазначений вище учнівський квиток, тим самим використав завідомо підроблений документ.
Згідно відповіді зі школи І-ІІІ № 225 Оболонського району м. Києва ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не навчався у вказаному навчальному закладі та вказаний учнівський квиток йому не видавався.
Згідно висновку експерта № 8-4/460 від 15.03.2018 в учнівському квитку № НОМЕР_1 виданого на ім'я ОСОБА_4 ознак переклейки фотокартки власника, розташованої на першій сторінці, не виявлено та будь-яких ознак змін інших первинних реквізитів теж не виявлено.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні, щиро розкаявся та підтвердив фактичні обставини, як вони викладені в обвинувальному акті.
За згодою учасників судового провадження, згідно з ч.3 ст.349 КПК України, після допиту обвинуваченого, суд визнав недоцільним дослідження доказів зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд переконався у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень доведена повністю, і його умисні дії, які виразилися у пособництві підробленню офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою його використання, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України.
Крім того, умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 358 КК України.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та дані про його особу, який раніше не судимий, є студентом 4-го курсу Київського національного торговельно-економічного університету, має постійне місце реєстрації та проживання у гуртожитку, де характеризується виключно позитивно.
Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття.
Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати слід покласти на ОСОБА_4 , питання з речовими доказами вирішити в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) грн.
Речовий доказ - учнівський квиток у експертному пакеті №1116832- знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення технічної експертизи 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: