Справа №:755/13808/17
"14" вересня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Нормарк» про вилучення продукції із продажі у зв'язку з ненаданням необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про споживчу продукцію та описи, що вводять в оману, та з урахуванням відсутності експертних, наукових та інших об'єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених переваг споживчої продукції.
До суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Нормарк» вчиняти продаж, зміну описів товару, переробку, обмін, заставу, перебавання, утилізацію тощо щодо неякісних та екологічно небезпечних риболовних приманок, які широко використовуються у дитячому, рекреаційному та спортивному риболовстві, а саме риболовних приманок з акустичними пристроями, приманок із застосуванням екологічно небезпечних феромонів, незбалансованих по складу та екологічно небезпечних харчових приманок з інгредієнтами, чужорідними чи ворожими для водного середовища, приманок з покриттям, яке відбиває ультрафіолетове випромінювання, приманок з флуоресцентними кольорами та екологічно небезпечними флуоресцентними розчинними барвниками, приманок з голографічним покриттям та голографічними імітаціями очей, щодо яких відповідач не може надати об'єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених конкурентних переваг цієї продукції , іі екологічну безпечність.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Позивач у заяві про забезпечення позову посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Однак, відповідно до п. 6 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів.
Згідно з положеннями, ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що відповідно постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку про повернення заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову заявнику.
Керуючись п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову про забезпечення позову повернути заявнику.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва або до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна