Справа № 712/4076/18
Провадження № 2/712/1322/18
13 вересня 2018 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Шмагайло Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він звернувся до відповідача, як адвоката за правовою допомогою. Під час консультації сторони досягли домовленості, що відповідач надасть правову допомогу, документи, пов'язані з блокуванням виконання рішення суду про стягнення збитків з винуватця ДТП. Послуги за вказану допомогу відповідач оцінив у 11 000 грн., які були перераховані позивачем на картковий рахунок відповідача.
Вказував, що зазначені обставини свідчить про те, що між сторонами був укладений усний договір про надання правової допомоги.
Після цього, адвокат ОСОБА_2 довгий час не відповідав на дзвінки позивача.
28.04.2015 року позивач вимагав у відповідача надання обумовлених раніше послуг, але відповідач протягом строків, вказаних у ст.530 ЦК України свій обов'язок не виконав.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідач ввів позивача в оману стосовно існування схеми блокування виконання рішення суду про стягнення збитків з винуватця ДТП, а замовлених послуг не надав, що є істотним порушенням договору.
Зазначив, що розмір збитків позивача складає сплачена на картковий рахунок відповідача сума договору в розмірі 11 000 гривень. Крім того, свої моральні страждання позивач оцінив в 5 000 гривень.
Просив суд розірвати усний договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у зв'язку із істотним порушенням договору адвокатом, стягнути з адвоката ОСОБА_2 на користь позивача 11 000 гривень - сума основного боргу, 5 000 гривень - сума моральної шкоди.
В судове засідання позивач не з'явився. Повідомлявся про розгляд справи, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив не розгляд справи здійснювати в межах строків, передбачених ст.275 ЦПК України.
Відповідач в судове не з'явився. Повідомлявся про розгляд справи належним чином, з заявами, клопотаннями до суду не звертався.
За таких обставин, керуючись ч.1,4 ст.223, 280-283 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.77 ЦПК предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копій квитанцій позивач перерахував на рахунок №5168742064870136 грошові кошти на загальну суму 11 000 гривень.
Інших доказів на підтвердження факту укладання договору про надання правової допомоги суду не надано.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги - домовленості, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За правилами ст. 27 цього Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
За ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Таким чином, підставою для отримання адвокатом гонорару - грошової винагороди за надання правової допомоги - є укладення договору про надання правової допомоги в письмовій формі відповідно до вимог чинного законодавства, яким також повинен передбачатись порядок його повернення у разі невиконання сторонами умов такого договору.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України: належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На думку суду, факт перерахування коштів, на картковий рахунок №5168742064870136 на загальну суму 11 000 гривень, що підтверджується копіями квитанцій не є належним способом доведення факту укладання договору та надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності вини.
Неправомірних дій з боку відповідача, в результаті яких може бути стягнута моральна шкода судом не встановлено.
Оскільки позивачем ОСОБА_1 не представлено суду належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог, які б надали судові правову можливість задовольнити його позов, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про розірвання усного договору про надання правової допомоги та стягнення грошових коштів на відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (18028, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (18001, м.Черкаси, вул.Кірова, б.71/1, к.312, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення виготовлений 18.09.2018 р.
Головуючий: Т.Є. Троян