Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7496/18
10 вересня 2018 року слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 , що винесене у кримінальному провадженні №12018250000000179, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України про призначення позапланової комплексної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства,-
встановив:
Слідчий СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про призначення позапланової комплексної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Клопотання обґрунтовує тим, що відділом розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні №12018250000000179 від 13 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12 серпня 2018 року до Корсунь - Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про масову загибель риби в р. Рось по руслу від смт. Стеблів до м. Корсунь - Шевченківський Черкаської області.
В ході досудового розслідування 14 серпня 2018 року від Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області отриманий розрахунок збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок загибелі риби в Корсунь - Шевченківському водосховищі р. Рось згідно якого загальні збитки рибному господарству склали 285 042 923, 02 гривень.
Під час виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України працівниками УЗЕ в Черкаській області ДЗЕ НП України встановлено, що в зоні протікання русла річки Рось в районі смт. Стеблів Корсунь - Шевченківського району Черкаської області розташовано ТОВ «Агрофірма Рось» (ЄДРПОУ 33827961), що за адресою: Черкаська область, Корсунь - Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Калініна, 1.
Для застосування в кримінальному процесі знань, якими органи досудового розслідування не володіють, до перевірки ТОВ «Агрофірма Рось» (ЄДРПОУ 33827961), що за адресою: Черкаська область, Корсунь - Шевченківський район, смт. Стеблів, вул. Калініна, 1 необхідно залучити незалежних спеціалістів, обізнаних осіб (експертів і спеціалістів), які набули знання, практичні навички і вміння.
На підставі наведеного вище, слідчий органу досудового розслідування вважає за необхідне доручити Державній екологічній інспекції центрального округу (адреса: 36039, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, ЄДРПОУ 42149108) проведення позапланової комплексної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'єктом господарювання ТОВ «Агрофірма Рось» (ЄДРПОУ 33827961) та зобов'язати Державну екологічну інспекцію центрального округу після перевірки, її матеріали направити до СУ ГУНП в Черкаській області, що за адресою: вул. Смілянська, 57, м. Черкаси, 18036, для приєднання до матеріалів кримінального провадження №12018250000000179.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
За нормами ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду слідчим суддею клопотання, за допомогою технічних засобів, не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Так, пунктом другим Постанови КМУ «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами» від 13 серпня 2014 року № 408 визначено, що надання дозволу на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців не потребується у разі, коли такі перевірки проводяться за рішенням суду, на вимогу службових осіб у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року, до 31 грудня 2018 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) за рішенням суду.
Між тим, КПК України прямо не передбачає повноваження слідчого або прокурора «призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом».
В редакції, що діяла до 15 липня 2015 року, КПК України передбачав такі повноваження в пункті 6 частини другої статті 36 і пункті 4 частини другої статті 40 КПК України. Однак, підпунктом 12 пункту 5 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» з переліку повноважень прокурора (у статті 36 КПК України) і слідчого (у статті 40 КПК України) це повноваження було виключено. Закон набрав чинності 15 липня 2015 року.
Таким чином, законодавець визначив, що з 15 липня 2015 року прокурор і слідчий не мають повноважень «призначати ревізії і перевірки».
Крім того, у тому ж пункті Закон України «Про прокуратуру» передбачив:
«Недопустимими є також докази, що були отримані … 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень».
Таким чином, законодавець не тільки забрав у слідчого і прокурора повноваження «призначати ревізії та перевірки», але й встановив, що будь-які докази, отримані внаслідок такої «не передбаченої цим Кодексом» перевірки чи ревізії, є недопустимими.
Попри формулювання частини другої статті 1 КПК України, - система норм КПК України чітко визначає, що повноваження будь-якого суб?єкта кримінального процесу визначаються лише цим Кодексом. Формулювання наступних положень КПК України це доводить:
«… 17) слідчий - службова особа …, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
18) слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні …» (стаття 3 КПК України).
«… Слідчий суддя … вирішують лише ті питання, що … віднесені до їх повноважень цим Кодексом» (частина третя статті 26 КПК України).
«… Прокурор… уповноважений … здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом» (частина друга статті 36).
«… Слідчий уповноважений … здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом» (частина друга статті 40).
Тобто, положення «інших законів» є бланкетними нормами, що відсилають за своїм змістом до КПК України.
Більше того, частина третя статті 9 КПК України взагалі виключає вплив «інших законів» на питання визначення повноважень суб?єктів кримінального процесу, оскільки передбачає:
«Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу».
Таким чином, корпус норм КПК України свідчить про те, що законодавець визначив повноваження кожного суб?єкта кримінального процесу лише цим Кодексом і виключив будь-яку можливість виводити наявність таких повноважень із положень «інших законів».
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на слідчого та прокурора.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Призначення перевірок не відноситься ані до слідчих дій, ані до заходів забезпечення кримінального провадження, а отже КПК України не передбачає права слідчого на звернення до слідчого судді з таким клопотанням. В той же час, в КПК України процедура розгляду такого роду клопотань теж відсутня.
Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Одним з елементів цього засадничого принципу є доступ до правосуддя, забезпечений незалежними та неупередженими судами.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов?язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
В свою чергу, пункт 18 частини першої статті 3 КПК України визначає: «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні…».
Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень не порушували права, свободи і інтереси особи.
Це завдання може виправдати різноманітні повноваження слідчого судді, спрямовані на забезпечення прав, свобод і інтересів осіб, навіть якщо вони недостатньо чітко передбачені законодавством. Приклад таких повноважень можна знайти у статті 206 КПК України, коли законодавство зобов?язує слідчого суддю «вжити необхідних заходів», не визначаючи перелік цих заходів.
Однак, навіть при найширшому розумінні ролі слідчого судді, неможливо узгодити з нею право слідчого судді розширювати - порівняно із законодавством - повноваження державних органів і посадовців. Слідчий суддя може лише обмежити в конкретному випадку, виходячи з обставин справи, використання вже наданих їм законом повноважень.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Тобто, враховуючи сферу дії принципу диспозитивності, процесуальний закон чітко зазначає, у який спосіб суд, слідчий суддя вирішують питання. Таким чином, слідчий суддя має вирішувати питання, які віднесені до його повноважень процесуальним законом і саме в спосіб, передбачений процесуальними нормами.
Кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідувані злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв?язків, свободою підприємницької діяльності тощо.
Положення законодавства, якими виключені повноваження слідчого чи прокурора призначати перевірки, не можуть тлумачитися як зміна порядку здійснення повноважень, наприклад, як заборона здійснювати ці повноваження без дозволу слідчого судді чи суду. Законодавець цілком і безумовно виключив такі дії з кола тих дій, що дозволяються вчиняти слідчому або прокурору.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Частина 2 даної статті вказує, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Отже, враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про надання дозволу на проведення позапланової комплексної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб'єкта господарювання ТОВ «Агрофірма Рось» (ЄДРПОУ 33827961), в даному випадку не ґрунтується на вимогах процесуального закону, а тому, у його задоволенні слід відмовити, оскільки, положення законодавства, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, відсилають до КПК України, передбачаючи, що якщо існує рішення, ухвалене відповідно до КПК України, то воно дає підстави для певних дій. Але ці положення не визначають ані повноважень таке рішення прийняти, ані процедури і умов його прийняття.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені в ухвалі від 6 березня 2018 року по справі № 243/6674/17-к.
На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, ст.ст. 1, 3, 8, 9, 26, 40, 91-93, 132, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив :
В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_4 , що винесене у кримінальному провадженні №12018250000000179, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України про призначення позапланової комплексної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Агрофірма Рось» (ЄДРПОУ 33827961) відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1