Справа № 645/435/18 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/790/2064/18 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання.
13 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 і ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
його захисника адвоката - ОСОБА_8
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Харкові матеріали кримінального провадження № 645/435/18 за клопотанням засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання
за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 30 травня 2018 року,
Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 30 травня 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 23.12.2005 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.296 КК України на 4 роки позбавлення волі, 03.11.2008 року умовно - достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк покарання 1 рік 1 місяць 27 днів, 07.06.2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки
З цим судовим рішенням не погодився засуджений, який подав апеляційну скаргу і просить зарахувати строк перебування під вартою в строк попереднього ув'язнення за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року за період з 16.06.2004 року по 18.06.2004 року включно та з 23.12.2005 року по 25.09.2006 року включно.
Вислухавши доповідь судді, думки засудженого, його захисника і прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
ОСОБА_7 просить зарахувати у строк покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року, строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі на підставі Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року за №838-VІІІ.
На обґрунтування клопотання ОСОБА_7 посилався на те, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року його було засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі. З вказаного вироку вбачається, що в строк відбування покарання ОСОБА_7 зараховано час перебування під вартою з 16.06.2004 року по 18.06.2004 року, а строк відбування покарання рахується з 23.12.2015 року - з моменту взяття під варту в залі суду. Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року набрав законної сили 26.09.2006 року. У подальшому 03.11.2008 року ОСОБА_7 було звільнено умовно-достроково від відбуття покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року, на невідбутий строк покарання становить 1 рік 1 місяць 27 днів.
31.03.2010 року ОСОБА_7 був вчинений злочин, у період, коли судимість не була погашена чи знята у встановленому законом порядку, що підтверджується вироком Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2017 року. На підставі вироку Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2017 року ОСОБА_7 визнанно винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
На теперішній час на розгляді в Червонозаводському районному суді м. Харкова перебуває кримінальна справа відносно ОСОБА_7 за обвинуваченням його у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, яке мали місце в період його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. За змістом зазначеної норми строк попереднього ув'язнення триває до набрання вироком законної сили.
Вирок суду першої інстанції від 23.12.2005 року щодо ОСОБА_7 не тільки набрав законної сили відповідно до ст. 532 ч. 2 КПК України ще 26.09.2006 року, але й був повністю виконаний, а ОСОБА_7 відбув призначене покарання. 03.11.2008 року останнього було умовно-достроково звільнено від відбування покарання за вказаним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року на невідбутий строк покарання становить 1 рік 1 місяць 27 днів. З відповіді на запит суду Немишлянського районного сектору Харківського міського відділу з питань пробації Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України встановлено, що данні про перебування ОСОБА_7 на обліку в органах пробації в зв'язку з умовно-достроковим звільненням від відбуття покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року, на теперішній час відсутні через сплив зберігання відповідних журналів обліку. На теперішній час ОСОБА_7 перебуває на обліку в органах пробації в зв'язку із засудженням на підставі вироку Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2017 року, яким його засуджено за ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки на підставі ст.ст.75,76 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону, яка була чинна на час відбуття засудженим ОСОБА_7 покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року), попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
24 грудня 2015 року набрала чинності нова редакція ч. 5 ст.72 КК України, викладена Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» від 26.11.2015 року за №838-VІІІ. Зазначеною нормою передбачено зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а у разі призначення судом іншого покарання, ніж позбавлення волі, - також передбачено переведення строку попереднього ув'язнення у строк позбавлення волі за вищезазначеним співвідношенням та переведення визначеного строку позбавлення волі в інший призначений вид покарання відповідно до співвідношення, визначеного ч. 1 ст.72 КК України.
Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року № 2046-VIIІ, який набрав чинності 21.06.2017 року, ст. 72 ч. 5 КК України викладено у такій редакції: "Попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування".
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зазначені права та свободи людини і громадянина мають своє відображення у положеннях ст. 5 КК України. Так, ч. 2 цієї статті передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії у часі.
Конституційний Суд України у своїх Рішеннях наголошує, що суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності. Зазначені положення дають змогу говорити про межі зворотної дії закону про кримінальну відповідність у часі. Межами дії закону про кримінальну відповідність у часі визнаються початковий та кінцевий моменти певного проміжку часу вчинення злочину, протягом якого мають місце кримінально-правові відносини в результаті дії того самого закону про кримінальну відповідальність (Рішення КСУ від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандату, Рішення КСУ від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, Рішення КСУ від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000 у справі про зворотну дію кримінального закону в часі).
Кримінально-правові відносини - це специфічний вид суспільних відносин, які виникають між державною і особою у зв'язку із вчиненням останньою кримінального правопорушення. Вони виникають з моменту вчинення особою злочину і закінчуються в момент набуття обвинувальним вироком законної сили. Попереднє ув'язнення, в свою чергу, є складовою частиною кримінально-правових відносин.
Відповідно до висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року в справі № 440/853/17, у випадку, коли станом на 20.06.2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII, відповідно до ст. 5 ч. 2 КК України відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» від 18.05.2017 року № 2046-VIII, яким погіршуватиметься становище цієї особи. З матеріалів провадження вбачається, що станом на 20.06.2017 року ОСОБА_7 покарання, призначеного вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23.12.2005 року не відбував, строк покарання у виді 4 років позбавлення волі та термін умовно-достроково звільнення ОСОБА_7 03.11.2008 року від відбуття покарання за цим вироком 1 рік 1 місяць 27 днів - станом на 20.06.2017 року сплинув, тобто призначене покарання відбуте повністю.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Фрунзенського районного суду міста Харкова від 30 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту проголошення ухвали, а засудженим, що перебуває під вартою, - у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий -
суддя суддя суддя
_______________ _______________________ ____________________
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11