Справа №333/3846/18
Провадження №2/333/2116/18
ЗАОЧНЕ рішення
Іменем України
11 вересня 2018 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Єрохіної А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 33 160,76 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що 03.10.2005 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н,згідно вимог якого, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300,00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік (3 % на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, ОСОБА_2 порушує вимоги кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту та відсотків, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав викладене в позовній заяві, наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити їх в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлена судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явилась та не повідомила суд про причини неявки. Оскільки відсутні відомості про причину неявки відповідача, повідомленої належним чином, відповідно до вимог ч.1 ст.280 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
29.03.2017 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк), та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № б/н, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 300,00 грн. Кредит був наданий на умовах його забезпечення строковості, повернення та плати за користування. Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 36% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені договором. Вказаний договір складається із заяви позичальника (а.с. 5-6) та умов і правил надання банківських послуг (а.с. 7-21). ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та Тарифами банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до кредитного договору (умов надання споживчого кредиту фізичним особам) позичальник зобов'язаний погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотків, винагороду й неустойку (штраф, пеню), не пізніше дати, зазначеної в повідомленні банку.
Згідно п. 2.1.1.7.6 договору б/н від 29.03.2017 року при порушенні позичальником строків по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку судовий штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.
Пунктом 2.1.1.12.6.1 зазначеного договору, у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує банку пеню, відповідно встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
Однак, ОСОБА_2 вимоги кредитного договору № б/н від 29.03.2017 року не виконує, в обумовлені строки кредит та відсотки по ньому не сплачує. Станом на 21.06.2018 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 33 160 грн. 76 коп., а саме: 13 381 грн. 29 коп. - заборгованість за кредитом; 5 341 грн. 77 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 12 382,43 грн. - пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень - штраф (фіксована частина), 1 555,27 гривень - штраф (процентна складова).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору № б/н від 29.03.2017 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (банк), надав відповідачу ОСОБА_2 кредит. Однак, відповідач порушує вимоги зазначеного кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків та штрафів по ньому. Тому, є підстави для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту, відсотках та нарахованого штрафу відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.
З урахуванням викладеного, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 522, 530, 536, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4,12,13,76,81,141,280,289 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 33 160 (тридцять три тисячі сто шістдесят) грн. 76 коп. заборгованості по кредитному договору № б/н від 29.03.2017 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (на розрахунковий рахунок №29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) 1 762 грн. 00 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області, через Комунарський суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 18.09.2018 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод