18.09.2018 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа №533/794/18
провадження №2-о/533/38/18
18 вересня 2018 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Лизенко А.В.,
за участі
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
секретаря судового засідання Гордієнко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,
18.07.2018 року позивач звернувся до суду з заявою, в якій прохає встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року з метою отримання паспорта громадянина України.
Заявником зазначено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Браїлівка, Онуфріївського району Кіровоградської області. Все життя проживав на території України, в тому числі, і в теперішній час. Із самого народження і по теперішній час нікуди не виїжджав за межі України. Паспорт радянського зразка не отримував. У 2014 році з метою отримання паспорта громадянина України звернувся до Крюківського РВ УДМС України в Полтавській області із відповідною заявою. Згідно результатів перевірки, було встановлено його особу, але не встановлено його належності до будь-якого громадянства. Також було на його звернення надано відповідь, що оформити паспорт громадянина України на даний час немає можливості через відсутність документів, що підтверджують факт проживання на території України в період, передбачений Законом України «Про громадянство».
В судовому засіданні заявник пояснив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Браїлівка, Онуфріївського району Кіровоградської області, де жив разом з бабою, ОСОБА_3 . Його матір'ю ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), була зареєстрована в селі, іноді приїздила до них.
З 06.02.1987 року по 27.12.1991 року навчався в Олекандрійській загальноосвітній школі-інтернаті для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. На літні канікули приїздив жити до баби, ОСОБА_3 . Оскільки в нього не було свідоцтва про народження, баба влаштувала його до інтернату під своїм прізвищем - ОСОБА_6 . Під цим прізвищем він також став на військовий облік.
З 1994 року по 1996 рік проходив строкову службу у Збройних силах України. З 1996 року переїхав на постійне місце проживання до м. Кременчук Полтавської області, де працював на різних роботах без офіційного працевлаштування. З 2008 року постійно проживав в с.Бригадирівка Козельщинського району. З 04.01.2013 року по 28.05.2014 року відбував покарання за вчинений злочин у Кременчуцькій виправній колонії № 69 в Полтавській області.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні пояснила, що в наданих заявником документах містяться розбіжності, які неможливо усунути в позасудовому порядку.
Вислухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини справи, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до свідоцтва про народження заявника він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Браїлівка Онуфріївського району Кіровоградської області (а.с.11).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану (а.с.14) та свідоцтва про народження батьками заявника є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Довідками №292 від 01.02.2018 року, №329 від 01.02.2018 року Олександрійської загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ст. Кіровоградської обласної ради підтверджено, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно навчався в даній школі з 06.02.1987 року по 27.12.1991 року та знаходився на повному державному утриманні. Вибув на підставі наказу №35 від 27.12.1991 року на виховання до батька, який проживав в с.Браїлівка, Онуфріївського району (а.с. 16, 41).
З довідки Павлиської селищної ради від 01.02.2018 року за № 475 вбачається, що ОСОБА_5 дійсно станом на 24.08.1991 року постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , разом з нею станом на 24.08.1991 року постійно проживав її неповнолітній син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Усуваючи суперечності у вказаних документах, суд вважає переконливими твердження заявника, що влітку кожного року він перебував на канікулах в с.Браїлівка, звідки потім повертався до інтернату.
Усуваючи суперечності у прізвищах, зазначених в документах, враховуючи інші дані, зокрема, дату народження, суд вважає переконливими доводи заявника, що в інтернат його оформлювала баба, ОСОБА_3 , на своє ім'я.
Вказані висновки суду підтверджуються також довідкою, виданою Онуфріївським районним військовим комісаріатом за № 1361 від 10.08.2018 року, якою підтверджено дату призиву гр. ОСОБА_10 на строкову військову службу 22.06.1994 році (а.с.42).
З постанови Октябрьського районного суду м.Харкова від 16.08.2001 року вбачається, що заявник відбував покарання в місцях позбавлення волі з 1998 року по 2001 рік на території України.
З довідки про звільнення вбачається, що заявник також відбував покарання в період з 04.01.2013 року по 28.05.2014 року на території України (а.с.10).
З довідки № 21/1413 від 30.05.2014 року, виданої Крюківським РВ у м. Кременчуці вбачається, що заявник звертався з приводу отримання паспорта громадянина України вперше, але після проведеної перевірки було встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави (а.с.8).
Листом Крюківського РВ у місті Кременчуці Управління ДМС України в Полтавській області заявнику роз'яснено необхідність отримання судового рішення, що підтверджує факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 р. або 13.11.1991 р. (а.с. 9).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є, в тому числі, усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Таким чином, сукупність вказаних доказів є достатньою для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села с.Браїлівка, Онуфріївського району, Кіровоградської області, станом на 24 серпня 1991 року.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.258-268, 315 - 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села с.Браїлівка, Онуфріївського району, Кіровоградської області, громадянина колишнього СРСР, на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Лизенко