Справа № 500/2610/18
Провадження № 2/500/2182/18
27 липня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.
при секретарі - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу в розмірі 18200 грн. та 6 % від суми боргу в розмірі 1092 грн., мотивуючи тим, що між ним та ОСОБА_2 була домовленість про надання останньому в борг грошових коштів у розмірі 9000 грн., що еквівалентно 1100 дол. США. Укладення договору позики підтверджується розпискою від 12.05.2012 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зобов'язався повернути сказану суму у два етапи, а саме, до 12.08.2012 року та до 12.09.2012 року. Протягом наступних трьох років відповідач повернув тільки 400 дол. США. Відповідно до розписки від 31.08.2015 року відповідач зобов'язався повернути решту суми до жовтня 2016 року. Проте, на даний час сума боргу у повному обсязі не повернута. З урахуванням зазначеного позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 18200 грн., 6 % від суми боргу в розмірі 1092 грн. та судові витрати у розмірі 768 грн.
Позивач в судовому засіданні надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 600 дол. США рівними частинами по 100 дол. США протягом шести місяців у відповідності з поточним курсом долару до гривні, починаючи з 18 серпня 2018 року. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6 % від суми боргу в розмірі 1092 грн. просив залишити без розгляду.
Відповідач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Наслідки визнання позову у відповідності до ст. 206 ЦПК України йому відомі та зрозумілі.
Згідно ч.2 ст.281 розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вислухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (в т.ч. грошові кошти в такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 1047 ч.2 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. При цьому, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
В судовому засіданні встановлено, що 12.05.2012 року ОСОБА_1 отримав у ОСОБА_2 у позику грошові кошти в сумі, що еквівалентна 1100 дол. США, та складає 9000 грн. ОСОБА_2 зобов'язався повернути вказану суму у два етапи: до 12.08.2012 року та до 12.09.2012 року, що підтверджується розпискою від 04.07.2012 року (а.с.6)
Отже, відповідно до умов договору позики ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1100 доларів США, що складає 9000 грн.
Відповідно до розписки від 31.08.2015 року, ОСОБА_2 зобов'язався повернути суму, еквівалентну 700 дол. США, а саме, 16 100 грн. до жовтня 2016 року (а.с.5).
Зазначені договори відповідають вимогам ст.1047 ЦК України, оскільки укладені в письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог щодо Кодексу. Із ст. 545 ЦК України, яка регулює підтвердження виконання зобов'язання, вбачається, що якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
Як вбачається з розписки від 31.08.2015 року відповідач зобов'язувався повернути борг до жовтня 2016 року.
Відповідачем на день подання позову до суду сума боргу у розмірі 600 доларів США не повернута, що з огляду на вимоги ч.1 ст.82 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.
В зв'язку з зазначеним, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 600 дол. США є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч.ч.1,2 ст.533 ЦК України).
Отже, оскільки відповідач свої грошові зобов'язання перед позивачем не виконав, з останнього на користь позивача підлягає стягненню 600 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 27.07.2018 року складає 15 990 гривень.
Відповідно до вимог ст.ст.12,13,77,78,79,80,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.
За таких обставин, оскільки відповідач уточнені позовні вимоги визнав, наслідки визнання позову йому роз'яснені та відомі, суд відповідно до вимог ч.2 ст.206 ЦПК України, а також враховуючи вищевикладене, вважає за можливе позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 600 дол. США, що еквівалентно 15 990 грн.
У відповідності до вимог ст. 267 ЦПК України, враховуючи майновий стан відповідача, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою 100 дол. США на місяць, починаючи з 18.08.2018 року. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
За правилами ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 83, 95, 141, 258, 259, 263 - 265, 267, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 545, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 30 вересня 2016 року, індивідуальний ідентифікаційний номер - «НОМЕР_1», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 01 травня 2002 року, індивідуальний ідентифікаційний номер - «НОМЕР_2», суму боргу в розмірі 600 доларів США, що еквівалентно 15 990 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн.
Розстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців зі сплатою 100 доларів США на місяць починаючи з 18 серпня 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 30 вересня 2016 року, індивідуальний ідентифікаційний номер - «НОМЕР_1», на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 01 травня 2002 року, індивідуальний ідентифікаційний номер - «НОМЕР_2» судовий збір у розмірі 768,00 (сімсот шістдесят вісім гривень нуль копійок) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31 липня 2018 року.
Суддя: Т.П.Пащенко