Справа № 317/2812/18
№/п 1-в/317/288/2018
14 вересня 2018 року
Запорізький районний суд Запорізької області
у складі: головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя подання начальника ДУ «БВК (№99)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, гр. України, українця, не одруженого, до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , -
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання начальника ДУ «БВК (№99)» про умовного - дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_4 , в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 засуджений вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 21.05.2015р. за ст. 185 ч.3, ст.ст. 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.07.2016р. іспитовий строк скасований, ОСОБА_4 направлений відбувати покарання до місця позбавлення волі на 3 роки. ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13.07.2016 року. Під час тримання у Запорізькому слідчому ізоляторі стягнень та заохочень не мав. В ДУ «БВК (№99)» відбуває покарання з 25.08.2016 року. В період відбування покарання порушень установленого порядку відбування покарання не допустив. За сумлінну поведінку та ставлення до праця за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки має 3 заохочення правами начальника відділення СПС. На виробництві установи працевлаштований на дільниці «Поліетилен». До виконання своїх обов'язків ставиться сумлінно. У відношенні до персоналу установи грубість не проявляє, виконує вимоги. Приймає участь у суспільному житті відділення, роботі самодіяльної організації засуджених, програмах диференційованого - виховного впливу, прагне підвищення свого загальноосвітнього рівня, на профілактично - виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. За характером спокійний, врівноважений у відношенні із засудженими не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується вимог особистої санітарії та гігієни. Провину у скоєному злочині визнає.
Прокурор не заперечував проти подання начальника ДУ «БВК (№99)».
Засуджений надав до суду заяву про слухання справи без його участі.
Суд, вивчивши особову справу засудженого, вислухавши думку прокурора прийшов до висновку, що подання начальника ДУ «БВК (№99)» таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Водночас, суд звертає увагу на те, що під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом були витребувані характеризуючи матеріали на засудженого та особова справа.
Згідно наданих ДУ «БВК (№99)» до суду матеріалів, ОСОБА_4 засуджений вироком Комунарського районного суду м.Запоржжя від 21.05.2015р. за ст. 185 ч.3, ст.ст. 75,76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік. Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 12.07.2016р. іспитовий строк скасований, ОСОБА_4 направлений відбувати покарання до місця позбавлення волі на 3 роки.
Виходячи з цього, початок строку : 12.07.2016 року, кінець строку : 12.07.2019 року.
Засуджений ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13.07.2016 року.
ОСОБА_4 в місцях позбавлення волі знаходиться з 13.07.2016 року.
Під час тримання у Запорізькому слідчому ізоляторі стягнень та заохочень не мав.
В ДУ «БВК (№99)» відбуває покарання з 25.08.2016 року.
Згідно довідки про стягнення та заохочення, ОСОБА_4 за сумлінну поведінку та ставлення до праці, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки має 4 заохочення, стягнень не має.
На виробництві установи працевлаштований на дільниці «Поліетилен».
У взаємовідносинах із засудженими не конфліктний, підтримує стосунки з засудженими позитивної та негативної спрямованості. У відношенні до персоналу установи грубості не проявляє.
ОСОБА_4 має цивільний позов на суму 306,90 грн., однак на виконанні в бухгалтерії виправної установи вони не знаходяться.
Приймає участь у суспільному житті відділення, роботі самодіяльної організації засуджених, програмах диференційованого - виховного впливу.
Провину у скоєному злочині визнає.
13.07.2017 року комісією установи було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми, передбаченої статтею 101 Кримінально-виконавчого кодексу України у вигляді переведення до дільниці соціальної реабілітації, за письмовою заявою засудженого.
25.01.2018 року комісією установи було відмовлено у застосуванні заохочувальної норми, передбаченої статтею 82 Кримінального кодексу України у вигляді заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, за письмовою заявою засудженого.
Суд зазначає, що одним з найважливіших засобів виправлення засуджених виступає суспільно корисна праця. Залучення до праці спрямоване, насамперед, на приучення засуджених ставитися до праці, як до позитивної та необхідної складової їх життя, у тому числі й подальшого життя на волі. Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах, а не за час, що безпосередньо передує розгляду. Суд не може не врахувати, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушення режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, котра за своєю суттю є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Загалом із наданих суду матеріалів на засудженого ОСОБА_4 , суд вважає, що клопотання про умовно-дострокового звільнення є таким, що підлягає задоволенню, оскільки встановлені в судовому засіданні дані у своїй сукупності свідчать про його виправлення та перевиховання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.81 КК України, ст.537, ч.2, ч.3 ст.539 КПК України, ст.153, 154 КВК України, -
Звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_4 на строк 9 місяців 28 днів.
Зарахувати в строк відбутого покарання час знаходження в місцях позбавлення волі до фактичного звільнення.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляції прокурором, виконання зупиняється.
Суддя: ОСОБА_1