17 вересня 2018 року
м. Київ
справа №804/201/83/18
адміністративне провадження №К/9901/57276/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду
Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація», що діє в інтересах членів громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у справі за позовом Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація», що діє в інтересах членів громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський базовий медичний коледж» Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
20 липня 2018 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною четвертою статті 330 КАС України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 КАС України, оскільки скаржником не додано документа про сплату судового збору.
Водночас, в касаційній скарзі Громадська організація «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація», яка виступає і діє в інтересах членів своєї Громадської організації ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зазначає, що є громадською організацією без статусу юридичної особи, а тому не є платником судового збору.
Суд касаційної інстанції критично ставиться до таких доводів скаржника з огляду на наступне.
За правилами статті 2 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору для окремих категорій осіб.
Як встановлено частиною першою статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з частинами першою, другою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд зауважує, що позивачами по справі, особами, інтереси яких порушено, є ОСОБА_3 та ОСОБА_2. За таких обставин, висновок про звільнення від сплати судового збору суд може прийняти тільки після з'ясування питання щодо наявності пільг, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір» чи обставин, які вказують на скрутний майновий стан позивачів відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Суд критично ставиться до посилань скаржника, як на одну з підстав для звільнення від сплати судового збору, на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 23 травня 2018 року у справі №804/5655/17, оскільки звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 133 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Звільнення від сплати судового збору на певній стадії судового процесу не створює пільг щодо його сплати на інших його стадіях чи в інших судових провадженнях.
При цьому, суд вирішуючи питання про звільнення особи від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) обмежений статтею 8 Закону України «Про судовий збір», в якій зазначено вичерпний перелік підстав для вказаних процесуальних дій.
Крім того, у вказаній справі суддею Білоусом О.В. висловлено окрему думку.
Частиною першою статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762 гривні.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача 31219207026007
Код банку отримувача (МФО) 899998
Код класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»
Символ звітності банку 207
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Громадської організації «Запорізька незалежна регіональна правозахисна організація», що діє в інтересах членів громадської організації ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Білоус