Справа № 308/9085/18
18 вересня 2018 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід у справі за клопотанням ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
13 серпня 2018 року ОСОБА_4 в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, в якому просить застосувати до ОСОБА_4 умовно-дострокове звільнення від відбування покарання згідно вироку Мукачівського міськрайонного суду від 26.06.2017 р. за звільнити його з-під варти в залі суду.
Суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 подано заяву про самовідвід у даній справі.
Заява про самовідвід мотивована тим, що суддя ОСОБА_3 брав участь у кримінальному провадженні як суддя під час досудового розслідування, зокрема ним вирішувалося питання слідчого про накладення арешту на майно. А тому відповідно до ст.76 ч.1 КПК України, суддя ОСОБА_3 не може брати участь у даному кримінальному провадженні.
Заявник та інші учасники у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви, а тому суд розглядає заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 76 КПК України визначено недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні.
Частиною 1 статті 76 КПК України передбачено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій.
За змістом ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) судами, як складової права на справедливий судовий розгляд, визначеного ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
Так, у справі «Пєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982 р. Європейський суд уточнив зміст поняття «неупереджений суд», зазначивши, що для того, щоб суди могли вселяти громадськості необхідну довіру, слід враховувати також і питання їх внутрішньої організації. Правова позиція Суду по цій справі полягає в тому, що суб'єктивний підхід до неупередженості відображає особисті переконання цього судді у конкретній справі, об'єктивний визначає, чи мали місце достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше. Будь-який суддя, відносно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою у демократичному суспільстві мають користуватися суди.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав передбачених ч.1 ст. 76 КПК України, а тому подана суддею ОСОБА_3 заява про самовідвід підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.76, 80, 81 КПК України, суд,-
Заяву судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 про самовідвід задовольнити.
Відвести суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 від розгляду клопотанням ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Справу передати для визначення судді в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала остаточна і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1