06 вересня 2018 року Справа № 804/2692/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_3, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_3, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», щодо не включення даних позивача, до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
визнати незаконним і скасувати Наказ №42/2 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" про визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 140420,75 гривен з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-026-000182230 від 27.01.2016 року» на рахунок № 26207515789801, який належить позивачу - ОСОБА_2;
зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» внести дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку №26207515789801 на суму 140420,75 гривен для внесення даних про позивача до Загального Реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що між ним та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір від 27.01.2016 №980-026-000182230, за умовами якого ОСОБА_2 в ПАТ «Банк Михайлівський» внесла грошові кошти в сумі 140000,00 грн. на поточний рахунок №26207515789801.
19.05.2016 на виконання договору від 27.01.2016 №980-026-000182230 кошти у сумі 140420,75 грн., були зараховані на рахунок позивача від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в рахунок повернення позики, Однак, отримати ці кошти позивач не може у зв'язку із тим, що відповідач дійшов висновків про нікчемність переказу коштів (транзакції) здійсненого ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача. Таке рішення, що міститься в наказі від 01.06.2016 №42/2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 140420,75 грн. з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ЄДРПОУ 39140702, позивач вважає необґрунтованим, оскільки має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки він прирівнюється до вкладників ПАТ «Банк Михайлівський». З цих же підстав позивач вказав, що протиправною є і бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо не включення даних Позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Від представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 р. за №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 р. №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Отже, починаючи з 23.05.2016 року банк здійснював свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким передбачені заборони на проведення кредитних операцій та здійснення іншої ризикової діяльності, яке може призвести до збільшення суми відшкодування з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Як слідує із відзиву, Комісією по перевірці правочинів, утвореною за розпорядженням Уповноваженої особи Фонду, було виявлено, що банком укладались договори, що мало наслідком штучне збільшення суми відшкодування з боку Фонду вкладникам банку. З цих підстав, Комісією зроблено висновки про нікчемність таких правочинів та безпідставне зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, які фактично належать ПАТ «Банк Михайлівський».
Окрім того, укладений договір позики від 27.01.2016 №980-026-000182230 є двостороннім, укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», без участі банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались з таким договором за своєю природою не є вкладом згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність», отже гарантії Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не розповсюджуються на позивача.
Від третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення в яких зазначено наступне.
22 грудня 2015 року постановою правління Національного банку України №217/БТ ПАТ “Банк Михайлівський” віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів (п. 3 Постанови) та установлено обмеження у діяльності банку.
В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 “Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_4 строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Також представник третьої особи, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні відповідача в письмових поясненнях вказано, що відшкодування коштів вкладникам здійснюється на підставі переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок фонду згідно Загального реєстру, затвердженого Фондом.
Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Предствник позивача надав клопотання про рогляд справи за його відсутності.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А тому, з огляду на вимоги ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») 27.01.2016 було укладено договір №980-026-000182230, яким передбачено передачу у власність ТОВ «ІРЦ» грошових коштів до 27.05.2016.
Статтею 1 цього Договору, серед іншого, обумовлено, що ТОВ «ІРЦ» повертає отримані від позивача кошти, а також нараховані за ними відсотки на його поточний рахунок №26207515789801 відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський».
На виконання своїх зобов'язань за Договором від 27.01.2016 №980-026-000182230, ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 року перерахувало на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», кошти в сумі 140420,75 грн., що підтверджується довідкою від 20.09.2016 року, яка міститься в матеріалах справи.
22 грудня 2015 року постановою правління Національного банку України №217/БТ ПАТ “Банк Михайлівський” віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів (п. 3 Постанови) та установлено обмеження у діяльності банку.
В подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ “Про віднесення ПАТ “Банк Михайлівський” до категорії неплатоспроможних” Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 травня 2016 року №812 “Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський” та делегування повноважень тимчасового адміністратора”, яким розпочато процедуру виведення ПАТ “Банк Михайлівський” з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року.
13 червня 2016 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення №991 “Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк Михайлівський”, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк Михайлівський” з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року. Уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Банк Михайлівський” призначено ОСОБА_4.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “Банк Михайлівський” виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Банк Михайлівський” з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_4 строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01 вересня 2016 року №1702 змінено Уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський”, призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ “Банк Михайлівський” ОСОБА_3 з 05 вересня 2016 року.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 січня 2017 року №265 делеговані повноваження Уповноваженої особи Фонду ОСОБА_3 з 25 січня 2017 року визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.
З метою отримання коштів за Договором від 27.01.2016 №980-026-000182230 позивач звертався до Уповноваженої особи Фонду з проханням включити його до переліку вкладників Банку.
Листом від 05.06.2017 року та від 09.06.2017 за №ЗГ/20985 позивача було повідомлено про нікчемність переказів коштів (транзакцій), здійснених ТОВ «ІРЦ» 19.05.2016 на користь ОСОБА_2 на поточний рахунок №26207515789801 в сумі 420,75 грн. з призначенням платежу «оплата процентів по договору від 27.01.2016 №980-026-000182230», в сумі 140000,00 грн. з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором від 27.01.2016 №980-026-000182230», на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно, позивача не було включено до Переліку вкладників, кошти яким підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду.
Отже, фактично, відповідач визнав нікчемними дві розрахункові банківській операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. При цьому, на дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які позивач передав у користування ТОВ «ІРЦ» на умовах Договору від 27.01.2016 №980-026-000182230, вже обліковувалися на його розрахунковому рахунку №26207515789801, оскільки ТОВ «ІРЦ» повернуло їх разом з нарахованими процентами.
Не погодившись з таким рішенням відповідача та вважаючи протиправною його бездіяльність щодо невключення інформації про себе до переліку вкладників, кошти яким підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб визначені Законом України від 23.02.2012 р. № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).
Пунктом другим частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.
За частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті, правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути більшою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
За частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI, вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунку здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами, зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.
Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 36 Закону № 4452-VI, під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 5) виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація надається окремими файлами залежно від її типу.
Як передбачено у пунктах 2, розділу IV Положення Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (з урахуванням обмежень, визначених уповноваженою особою Фонду відповідно до частини другої статті 38 Закону), за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відтак, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунку.
За договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).
Договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).
При вирішенні спору суд враховує, що в розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону.
Аналогічної правової позиція дотримувався Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13.09.2017 р. по справі № К/800/16649/17.
Крім того, як підтверджується матеріалами справи, відповідно до акту № 2, Комісія по перевірці правочинів прийшла до висновку, що виконуючи платіжні документи 19.05.2016р. ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» з перерахування коштів на рахунки 12160 фізичних осіб в сумі 1298015973,74 грн., банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановленого для них законодавством чи внутрішніми документами Банку, що є ознакою нікчемності правочину згідно з положеннями ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Банком здійснено операції укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Також, 19.05.2016 року ПАТ «Банк Михайлівський» уклав із ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір відступлення прав вимоги № l.
Згідно з умовами договору відступлення, ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язалось відступити Банку права вимоги, що належать ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та юридичними особами.
Перелік договорів, права за якими відступаються Банку з боку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», міститься в реєстрі Основних договорів.
Банк, в свою чергу, зобов'язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру. Вартість відступлення права вимоги за 26-ю договорами купівлі-продажу цінних паперів склала 561585182,51 грн.
Суд враховує, що ПАТ «Банк Михайлівський», виконуючи розрахунковий документ ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь позивача, не набув прав на кошти, які переказувались, а тому ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку перед клієнтом, в даному випадку - перед ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий Центр», забезпечуючи рух коштів від ініціатора до отримувача переказу, тобто позивача.
Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004, згідно з п. 1.4 глави 1 якої, розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.
Таким чином, договір, який було укладено між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр», за своєю природою та змістом не є розрахунковим документом.
Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.
При проведенні розрахункових операцій ПАТ «Банк Михайлівський» не було встановлено зазначених фактів, а отже, операції по перерахунку коштів вважаються правомірними, доки інше не буде встановлено в судовому порядку (в тому числі вироком суду).
Пунктом 5.4.3 Договору від 27.01.2016 №980-026-000182230 передбачено, що ТОВ «ІРЦ» має право з власної ініціативи достроково повернути кошти у будь-який момент дії договору.
Зважаючи на викладене, суд вважає посилання відповідача на положення пунктів 7-9 частини третьої статті 38 закону № 4452-VI, статей 215, 216 Цивільного кодексу України як на правову підставу для визнання зазначених вище транзакцій нікчемними, необґрунтованими та такими, що не відповідають встановленим у справі обставинам.
У зв'язку із чим, позовна вимога про визнання протиправним та скасування Наказу від 01.06.2016 №42/2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 140420,75 гривен з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-026-000182230 від 27.01.2016 року» на рахунок № 26207515789801, який належить позивачу - ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" ОСОБА_3, що полягає у невключенні даних позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського рахунку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Крім того, згідно п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.
Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.
Приписи статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачають поняття «перелік вкладників», оскільки положення наведеної статті встановлюють обов'язок Уповноваженої особи Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку по формуванню саме переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не підлягає задоволенню вимога позивача в частині зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» внести дані позивача, до переліку (реєстру) як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - ОСОБА_2, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку №26207515789801 на суму 140420,75 грн. для внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду .
Частина 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки, належним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» внести дані позивача, до переліку (реєстру) рахунків вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача - ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку №26207515789801 на суму 140420,75 грн. для внесення даних про позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду, суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог. З огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно абз. 2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на означене суд задовольняє позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», щодо не включення даних ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Визнати протиправним та скасувати Наказ від 01.06.2016 №42/2 Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» в частині визнання нікчемним зарахування грошових коштів в сумі 140420,75 грн. з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ЄДРПОУ 39140702 з призначенням платежу «Повернення коштів згідно з договором №980-026-000182230 від 27.01.2016 року» на рахунок №26207515789801, який належить ОСОБА_2.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» внести дані ОСОБА_2, до переліку (реєстру) рахунків вкладників ПАТ «Банк Михайлівський» та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2, яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на поточному рахунку №26207515789801 на суму 140420,75 грн. для внесення даних про ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1