іменем України
Справа № 1-43/11
Провадження № 1-в/210/227/18
"31" липня 2018 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту, суд -
До суду 17.05.2018 року надійшло клопотання адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, яке належить ОСОБА_4 , накладеного згідно з постановою від 13.05.2010 року № б/н старшого слідчого ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 відомості про який було внесено 14.05.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 9826915.
Адвокат ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, до початку слухання справи надав суду заяву про розгляд клопотання за наявними матеріалами справи.
Прокурор до судового засідання не з'явився, до початку слухання справи надав суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, матеріали кримінальної справ №1-43/11/0408, , суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області майором юстиції ОСОБА_5 від 12 травня 2010 року накладено арешт на все майно яке належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , де б воно не знаходилось та в чому б воно не виражалося. ( Т. 4 к.с., а.с.116)
З відомостей з реєстру права власності на нерухоме майно слідує, що наявне обтяження на все нерухоме майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 . (а.с. 9).
Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року ОСОБА_4 визнано винним за ст. 27 ч.3, 191 ч.5, 27 ч.3, 366 ч.2, 358 ч.2,3 КК України та призначено покарання: - за ст. 27 ч.3, ст. 362 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю з звільненням від покарання на підставі ст. ст. 49 ч.1 п.3, 74 ч. 5 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; - за ст. 358 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі з звільненням від покарання на підставі ст. ст. 49 ч.1 п.3, 74 ч.5 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; - за ст. 358 ч.3 КК України - 1 рік обмеження волі з звільненням від покарання на підставі ст. ст. 49 ч.1 п.3, 74 ч. 5 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; - за ст. 27 ч.3, ст. 191 ч.5 КК України - 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю, з конфіскацією всього особистого майна (Т.19 к.с., а.с. 112-138).
До того ж, постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.02.2011 року уточнено вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року відносно ОСОБА_4 та викладено резолютивну частину вироку суду наступного змісту: « ОСОБА_4 визнати винним за ст. 27 ч.3, 191 ч.5, 27 ч.3, 366 ч.2, 358 ч.2,3 КК України та призначити покарання: - за ст. 27 ч.3, ст. 362 ч.2 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю на 2 роки з звільненням від покарання на підставі ст. ст. 49 ч.1 п.3, 74 ч. 5 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; - за ст. 358 ч.2 КК України - 2 роки позбавлення волі з звільненням від покарання на підставі ст. ст. 49 ч.1 п.3, 74 ч.5 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; - за ст. 358 ч.3 КК України - 1 рік обмеження волі з звільненням від покарання на підставі ст. ст. 49 ч.1 п.3, 74 ч. 5 КК України у зв'язку з закінченням строків давності; - за ст. 27 ч.3, ст. 191 ч.5 КК України - 10 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю на 3 роки, з конфіскацією всього особистого майна.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року даний вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року відносно ОСОБА_4 змінено. В порядку ч.2 ст.365 КПК України виключено з його мотивувальної частини вказівку про вчинення ОСОБА_4 злочинів разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , і вважати, що ОСОБА_4 як організатор вчинив злочини, передбачені ст. 27 ч.3, ст. 191 ч.5, ст. 358 ч.2,3 ст. 27 ч.3, ст. 366 ч.2 КК України, разом з їх виконавцями - особою, кримінальну справу щодо якої закрито у зв'язку з його смертю, та особою, матеріали справи стосовно якої виділено в окреме провадження. Виключено з його рішення суду про призначення засудженому ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю. В іншій частині вирок суду залишено без змін (Т.22, к.с., а.с. 121-152).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2012 року вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року відносно ОСОБА_4 змінено та пом'якшено останньому покарання за ч.3 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності (Т.22 к.с., а.с. 371-375).
Відповідно постанови Верховного суду України від 07.02.2013 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.07.2012 року відносно ОСОБА_4 , за винятком рішення про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, скасовано, та справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (Т.22 к.с., а.с. 504-509).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2013 року вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року відносно ОСОБА_4 змінено. При цьому перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України на ч.3 ст.27 і ч.2 ст.364 КК України та призначено покарання за цим законом 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 2 роки (Т.22 к.с., а.с.555-557).
Уточненою ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.12.2013 року викладено резолютивну частину ухвалу в наступній редакції «Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.02.2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року щодо ОСОБА_4 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України на ч.3 ст.27 і ч.2 ст.364 КК України та призначити покарання за цим законом 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою та адміністративно-господарською діяльністю, строком на 2 роки (Т.22 к.с., а.с. 592-593).
Тобто, з вище викладеного слідує, що додаткове покарання у вигляді конфіскації майна відносно ОСОБА_4 судом призначено не було.
Згідно з п.9 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України арешт майна, застосований під час досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжує свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Частиною 6 ст.126 КПК України (в редакції 1960 року) передбачено можливість скасування арешту майна у випадку, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Відповідно до вимог пункту восьмого частини першої статті 324 КПК України (в редакції 1960 року) постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання, що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливою конфіскацією майна.
Частиною першою інально-процесуальний кодекс України">статті 409 КПК України (в редакції 1960 року) передбачено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 4 своєї Постанови «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» від 21.12.1990 року №11 - у порядку, передбаченому ст.411 КПК України, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, в тому числі і про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.
Відповідно до п.6 листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1735/0/4 - 12 від 26 листопада 2012 року «Про деякі питання застосування розділу ХІ «Перехідних положень» у судовому провадженні, яке здійснюється відповідно до КПК 1960 року, при надходженні від учасників процесу клопотань, зокрема щодо зміни або скасування запобіжного заходу, арешту майна чи відсторонення від посади, суд має керуватися положеннями КПК 1960 року.
За таких обставин суд розглядає клопотання Грановського за нормами КПК України в редакції 1960 року.
Згідно з п.1 постанови Пленуму ВССУ від 03.06.2016 №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
За змістом ч. 6 ст. 404, ч. 1 ст. 409 КПК України ( в редакції 1960 року), якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна. Питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, оскільки ОСОБА_4 призначено покарання, яке не містить додаткового покарання, зокрема конфіскації майна, то звісно відсутні й підстави для подальшого утримання майна під арештом, який був накладений постановою від 13.05.2010 року № б/н старшим слідчим ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 відомості про який було внесені 14.05.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 9826915.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 404, 409 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою № б/н старшого слідчого ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_5 про накладення арешту від 13.05.2010 року на все нерухоме майно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код: НОМЕР_1 , відомості про який було внесено 14.05.2010 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна під реєстраційним номером 9826915.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: ОСОБА_1