ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2018Справа № 910/9065/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства "Інгус ОЙЛ" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 3 307 754,78 грн., за участю представників позивача - Стеценка Д.В., довіреність № №Д/10/18 від 04.04.18, відповідача - Гетьмана Т.В., довіреність № 49 «д» від 23.04.18,
У липні 2018 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача про стягнення 3 307 754,78 грн. основного боргу за договором поставки №44-14 від 16.05.2017 року, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.08.2018 року.
02.08.2018 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути із відповідача 2 807 754,78 грн. основного боргу, яка прийнята судом до розгляду.
06.08.2018 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що позивачем до позовної заяви не надано заявок, які б доводили факт замовлення певної кількості і конкретного найменування товару.
08.08.2018 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.05.2017 року між Приватним підприємством «Інгус Ойл» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (замовник) укладено договір поставки №44-14 (надалі - договір) відповідно до умов якого (п. 1.1. договору), постачальник зобов'язався по-ставляти та передавати у власність замовника, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити товар. Пунктом 1.2. договору визначено, що асортимент, кількість та ціна товару, що підлягає поставці згідно умов даного договору зазначається у видаткових накладних
Пунктом 4.1. договору обумовлено, що розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати замовником отримання від постачальника рахунку на оплату товару та підписання сторонами видаткової накладної і передачі документів, зазначених пунктом 4.2. договору або поетапної оплати замовником поставленого товару відповідно до додаткової домовленості сторін.
Так, згідно п. 4.2. договору до рахунка додаються документи, що підтверджують належну якість в саме: видаткові накладні, податкові накладні (правильно оформлені і зареєстровані в Єдиному рєстрі податкових накладних) та інші первинні документи, передбачені для даного товару чинним законодавством дії.
Пунктом 4.3. договору сторонами обумовлено, що замовник зобов'язується розрахуватись з постачальником за отриманий товар протягом 60 (шістдесят) банківських днів з моменту отримання від постачальника документів відповідно до п. 4.1. цього договору
Відповідно до п. 5.2 договору обов'язок постачальника з поставки товару за даним договором виникає тільки з моменту погодження сторонами заявки.
Пунктом 5.4. договору встановлено, що поставка здійснюється автомобільним транспортом, власними силами або транспортом постачальника. Якщо поставка здійснюється транспортом постачальника, то замовник компенсує вартість перевезення.
Згідно п. 5.6. договору витрати на перевезення товару автомобільним транспортом до місця поставки, що здійснюється постачальником, відшкодовуються замовником в повному обсязі відповідно до окремого рахунку на оплату.
Відповідно до п. 5.6. договору після передачі товару між сторонами оформлюється видаткова накладна, яка підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін.
Пунктом 5.7. сторони визначили, що датою передачі товару від постачальника замовнику вважається дата підписання видаткової накладної.
01.08.2017 року між Фізичною особою - підприємцем Бабаин Вікторія Степанівна (перевізник) та Приватним підприємством "Інгус ОЙЛ" (замовник) укладено договір 01082017 перевезення небезпечних вантажів (надалі - договір перевезення) відповідно до умов якого (п. 1.1. договору перевезення) замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання по здійсненню внутрішніх перевезень вантажів транспортними засобами перевізника. У свою чергу, замовник зобов'язується сплачувати перевізнику суму, визначену в актах виконаних робіт з перевезення вантажів, згідно ші.4.1., 4.2. цього договору.
Згідно п. 4.1. договору перевезення, сума оплати включає в себе суму за надані послуги і суму витрат перевізника, розмір яких визначається у письмово засвідченому: рахунку перевізника та/або в акті виконаних робіт з перевезення вантажу.
Відповідно до п. 4.2. договору перевезення, вартість перевезення вантажів за взаємною згодою затверджується або при підписанні Актів виконаних робіт або при підписанні додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього договору.
Поясненнями позивача, частково відповідача, видатковми накладними №56 від 01.04.2018 року на суму 1 512 387,12 грн., №58 від 03.04.2018 року на суму 740 467,88 грн., №76 від 07.04.2018 року на суму 381 093,98 грн., №82 від 09.04.2018 року на суму 336 281,80 грн., №85 від 09.04.2018 року на суму 337 185,00 грн., актів надання послуг перевезення №38 від 09.04.2018 року на суму 10 935,00 грн., №86 від 09.04.2018 року на суму 8 146,80 грн., №35 від 07.04.2018 року на суму 12 358,98 грн., №30 від 03.04.2018 року на суму 41 366,88 грн., №27 від 01.01.2018 року на суму 49 047,12 грн., а також товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи, підтверджується той факт, що позивачем було поставлено відповідачеві товар з урахуванням послуг з доставки товару на загальну суму 3 307 754,78 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару та надання послуг за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з їх оплати та має перед позивачем заборгованість у загальному розмірі 2 807 754,78 грн., з урахуванням часткової оплати, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 16.05.2017 року по 24.05.2017 року, який підписано представниками обох сторін.
Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано
Судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, проте, доводи відповідача, що позивачем до матеріалів справи не надано заявок на поставку продукції не є підставами для відмови в позові з огляду на те, що договором не встановлена форма надання такої заявки, тому ці заявки могли вчинятися і в усній формі та факт поставки підтверджується видатковими накладними, їх частковими оплатами відповідачем та актом звірки взаєморозрахунків.
Окрім того, відповідно до положень ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, отримання товару покупцем, а також факт підписання видаткових накладних, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у покупця здійснити розрахунки за отриманий товар.
Тобто, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 у справі №911/1355/17.
Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 807 754,78 грн. підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, м. Київ, код 33096517) на користь Приватного підприємства "Інгус ОЙЛ" (65014, м. Одеса, провулок Сабанський, 3, оф. 9-Н, код 36143790) 2 807 754 (два мільйона вісімсот сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири) грн. 78 коп. основного боргу та 42 115 (сорок дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ..
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 17.09.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна