11 вересня 2018 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Юрдига О.С.,
за участю захисника Драган Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересахОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постановиГолосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року,
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 21жовтня 2016 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАПта накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду 20 серпня 2018 року захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження. Поважність причин пропуску строків на оскарження постанови пояснює тим, що ОСОБА_4 не мав можливості оскаржити постанову суду у зв'язку з тривалими відрядженнями у інший регіон. Лише 26 червня 2018 року ОСОБА_4 мав змогу звернутися до адвоката ОСОБА_7 та укласти договір на правову допомогу, для забезпечення свого права на оскарження незаконної, на її думку, постанови суду.
У судове засідання Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_4 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи його повідомлено у встановленому законом порядку.
Захисник ОСОБА_7 підтримала подане клопотання та просила поновити строк на апеляційне оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вважаю, що клопотання захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню із таких підстав.
Статтею 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнено до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як убачається із матеріалів справи, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 проведено суддею Голосіївського районного суду м. Києва та винесено постанову 21 жовтня2016 року без його участі, хоча про день, час та місце судового розгляду він повідомлявся у встановленому законом порядку. Про обізнаність ОСОБА_4 щодо розгляду Голосіївським районним судом м. Києва справи про адміністративне правопорушення відносно нього свідчить його письмова заява про розгляд справи без його участі ( а.с. 8).
28 жовтня 2016 року на адресу ОСОБА_4 Голосіївським районним судом м. Києва направлено копію постанови від 21 жовтня 2016 року, а 14 листопада 2016 року ОСОБА_4 сплатив адміністративний штраф в розмірі 340 грн. (а.с.13), що свідчить про визнання ним вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та про обізнаність його щодо існування оскаржуваної постанови суду.
Апеляційну скаргу подано захисником ОСОБА_7 лише 20 серпня 2018 року, тобто із значним пропуском встановленого законом строку на оскарження постанови.
Окрім того, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та поданої захисником ОСОБА_7 пеляційної скарги на 11 вересня 2018 року ОСОБА_4 не з'явився до суду апеляційної інстанції та не повідомив причини своєї неявки.
Наведені обставини в апеляційній скарзі щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження не дають підстав вважати їх поважними, а тому в задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.
Також слід зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга із доданими до неї документами, згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року - відмовити.
Повернути апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Голосіївського районного суду від 21 жовтня 2016 року особі, яка її подала.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига
Вважає, що вказана ДТП та її наслідки перебувають у прямому причинному зв'язку саме з порушенням Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) водієм автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5
Заслухавши пояснення ОСОБА_6 та його адвоката Кашпура В.М., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддею місцевого суду цих вимог закону дотримано.
Як установив суд, ОСОБА_6 06 грудня 2017 року о 08 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Daewoo Nubira», д.н.з. НОМЕР_2, на перехресті вул. Площа Перемоги та вул. Дмитрівська, в м. Києві, перед початком руху, не впевнився в безпечності проїзду та скоїв зіткнення з автомобілем «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1, який рухався по вул. Дмитрівська в сторону вул. Саксаганського. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п., 10.1, ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Згідно вимог п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.16.6 ПДР України, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
На підтвердження порушення ОСОБА_6 вказаних пунктів ПДР України, суд першої інстанції обґрунтовано врахував дані протоколу про адміністративне правопорушення, схему дорожньо-транспортної пригоди, розташування та характер пошкоджень транспортних засобів, письмові пояснення учасників ДТП.
За таких обставин, висновки суду про порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху та вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є правильним.
Перевіркою матеріалів адміністративної справи не встановлено порушень при оформленні матеріалів ДТП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
При цьому, слід зазначити, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою особою. Відтак доводи захисника про наявність в діях водія автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вини у даній ДТП, відносно якого протокол про порушення ПДР України не складався, є безпідставними.
З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року відносно ОСОБА_6 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.С. Юрдига