Ухвала
27 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 338/170/18
провадження № 61-42656ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від
04 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки житлового будинку та господарських споруд, вчиненого шляхом обману та скасування права власності на нерухоме майно,
Подана 13 серпня 2018 року ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку встановленого статтею 390 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду Івано-Франківської області прийнята 04 липня 2018 року. Повний текст постанови складено 11 липня
2018 року. Таким чином, останнім днем оскарження є 10 серпня 2018 року.
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою
13 серпня 2018 року, що підтверджується відтиском штемпеля на конверті.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що копію постанови апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2018 року нею отримано 14 липня 2018 року.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Аналіз причин, вказаних в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження свідчить, що вони не можуть бути визнані поважними, оскільки на їх підтвердження не надано жодних належних та допустимих доказів.
Таким чином, заявнику слід навести поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
У підтвердження наведених обставин пропуску строку заявник має надати відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту, довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
До касаційної скарги ОСОБА_1 додано заяву, в якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, оскільки ОСОБА_1 виповнилося 84 роки, отримує пенсію, якої на даний час недостатньо для прожиття, коштів ледве вистачає на ліки, інших доходів заявник не має. Керуючись частиною третьою статті 136 ЦПК України, заявник просить звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги. На підтвердження скрутного матеріального становища заявником надано довідку Богородчанського відділу Тисменицького об'єднаного управління пенсійного фонду України від 18 травня 2018 року № 468/03.
Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Враховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, і приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд касаційної інстанції вважає, що заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня
2018 року підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2018 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня
2018 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило