Ухвала
Іменем України
17 вересня 2018 р.
м. Київ
провадження № 51-8737ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, засуджений порушує питання про перегляд вироку та ухвали щодо нього в касаційному порядку. Водночас ОСОБА_4 заявив клопотання про поновлення строку на оскарження цих рішень у касаційному порядку. При цьому посилається на те, що не зміг вчасно подати касаційну скаргу, оскільки в нього немає захисника, а він є юридично неграмотною особою.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, копію ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року ОСОБА_4 отримав 09 жовтня 2017 року. Із зазначеною касаційною скаргою він звернувся 01 вересня 2018 року, згідно з відміткою поштового штемпеля на конверті, тобто після закінчення строку касаційного оскарження.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Своє клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень засуджений мотивує тим, що не зміг вчасно подати касаційну скаргу, оскільки в нього немає захисника, а він є юридично неграмотною особою.
Суд не вважає зазначену засудженим причину пропуску процесуального строку поважною, оскільки вона не є тією обставиною, яка була чи об'єктивно є непереборною, тобто не залежить від волевиявлення особи, пов'язана дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Крім того, як убачається з копії ухвали Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року, наданої апеляційним судом факсимільним зв'язком, засуджений ОСОБА_4 був присутній під час проголошення апеляційним судом ухвали та йому було роз'яснено порядок та строки її оскарження. Також під час апеляційного розгляду інтереси засудженого представляв захисник ОСОБА_5 , що спростовує доводи останнього щодо відсутності у нього кваліфікованої юридичної допомоги.
Жодних інших переконливих аргументів на підтвердження поважності причин, через які ОСОБА_4 не мав об'єктивної можливості подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня вручення йому копії ухвали апеляційного суду, у клопотанні не наведено.
Таким чином, у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень слід відмовити.
Поряд із цим необхідно зазначити, що у касаційній скарзі засудженим не дотримані вимоги ст. 427 КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженомуна підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку касаційного оскарження.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року щодо нього разом із усіма доданими до неї матеріалами повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
