17 вересня2018 року
м. Київ
провадження № 51-6083 впс 18
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши клопотання ОСОБА_4 про направлення матеріалів провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського районного суду Сумської області від 30 червня 1999 року щодо нього з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установила:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК надійшло клопотання ОСОБА_4 про направлення згаданого провадження з Охтирського міськрайонного суду Сумської області до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
Суть аргументів у клопотанні зводиться до того, що Охтирський районний суд Сумської області, який розглядав кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст. 176-3 КК 1960 року, було ліквідовано; крім того, ОСОБА_4 та більшість учасників судового провадження проживають у м. Харкові та Харківській області. Посилаючись на це, автор клопотання вважає, що здійснювати розгляд провадження за нововиявленими обставинами має Червонозаводський районний суд м. Харкова.
Перевіривши наявні у Верховному Суді матеріали провадження за клопотанням та зміст наведених у ньому доводів, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на таких підставах.
Відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Разом із тим, виходячи з положень ст. 34 КПК законодавцем не передбачено неодноразового здійснення процедури в порядку цієї статті в одному провадженні за аналогічними клопотаннями сторін чи поданнями апеляційного суду, оскільки це суперечить закріпленим у ст. 2 вказаного Кодексу завданням кримінального провадження, а в силу приписів ч. 5 ст. 34 КПК спори про підсудність не допускаються.
Проте як убачається з матеріалів провадження за клопотанням, відображені у ньому доводи ОСОБА_4 вже були предметом розгляду Верховного Суду в порядку ст. 34 КПК. Цей суд, ухвалами від 18 червня, 16 липня та 31 серпня 2018 року залишив без задоволення клопотання ОСОБА_4 про направлення матеріалів провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами згаданого вироку з Охтирського міськрайонного суду Сумської області до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
У вказаних рішеннях Суду містяться вичерпні відповіді на всі аргументи ОСОБА_4 , які по суті аналогічні тим, що відображені у вкотре поданому клопотанні. Нових даних та обставин, які слугують підставами для чергового розгляду цього клопотання зі вчиненням процесуальних дій за процедурою ст. 34 КПК ОСОБА_4 фактично не зазначив.
Таким чином, оскільки питання територіальної підсудності у провадженні за клопотанням ОСОБА_4 було вже вирішено Верховним Судом, а спори про підсудність не допускаються, слід відмовити у відкритті провадження за поданим клопотанням і повернути особі, яка його подала.
Керуючись статтями 2, 34, 369, 371 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_4 про направлення матеріалів провадження за його заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Охтирського районного суду Сумської області від 30 червня 1999 року щодо нього з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання повернути особі, яка його подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3
