Ухвала
Іменем України
17 вересня 2018 р.
м. Київ
справа № 613/7/15-к
провадження № 51-7366ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 16 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року щодо нього,
встановив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд вироку та ухвали щодо нього в касаційному порядку. Водночас ОСОБА_4 заявив клопотання про поновлення строку на оскарження цих рішень у касаційному порядку. При цьому посилається на бездіяльність захисника ОСОБА_5 , оскільки вона зверталась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яка була залишена без руху, а надалі цю скаргу було повернуто особі, яка її подала. У подальшому захисник самоусунулась від надання правової допомоги, чим було порушено його право на захист та були пропущені строки подачі касаційної скарги. Зазначає, що про ці обставини йому стало відомо з листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ).
Перевіривши касаційну скаргу та долучені до неї копії судових рішень, Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
З касаційною скаргою ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду 03 вересня 2018 року (згідно з відміткою на супровідному листі Державної установи «Харківська установа виконання покарань (№27)»), тобто після закінчення трьохмісячного строку на касаційне оскарження.
Подана засудженим касаційна скарга з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження не містить обґрунтованих підстав для цього.
Посилання ОСОБА_4 на те, що захисник ОСОБА_5 самоусунулася від надання йому правової допомоги, а сам він дізнався про повернення касаційної скарги свого захисника з листа ВССУ, як на підставу для поновлення строків не можна визнати прийнятною з огляду на таке.
За приписами ч. 2 ст. 113 цього Кодексу процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК України строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Процесуальний строк може бути поновлено лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
З огляду на викладене, Суд вважає, що причина, на яку засуджений вказує як на підставу для поновлення строку на подання скарги, а саме неналежний захист адвокатом ОСОБА_5 прав засудженого, не може бути визнана такою, яка безпосередньо унеможливлювала подання засудженим касаційної скарги у передбачений законом строк, а тому її не можна визнати поважною.
Крім того, засудженим не зазначено причин неподання ним касаційної скарги одразу після отримання у вересні 2017 року відповіді з ВССУ.
Жодних інших переконливих аргументів на підтвердження поважності причин, через які ОСОБА_4 не мав об'єктивної можливості подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня вручення йому копії ухвали апеляційного суду, у клопотанні не наведено.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції не знаходить підстав для поновлення ОСОБА_4 строку касаційного оскарження судових рішень щодо нього.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
За таких обставин Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути засудженомуна підставі п. 3 ч. 3 ст. 429 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у поновленні строку касаційного оскарження.
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Богодухівського районного суду Харківської області від 16 березня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 31 серпня 2016 року щодо нього разом із усіма доданими до неї матеріалами повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3