Ухвала
17 вересня 2018 р.
м. Київ
справа № 264/519/17
провадження № 51-8713ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2018 року щодо нього,
установив:
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про перегляд указаного судового рішення в касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційну скаргу подано без додержання пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 3 цієї статті.
Згідно зі ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування вимог та самі вимоги особи, яка подає касаційну скаргу. В обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає рішення незаконним, тобто в чому полягає неправильність застосування норм матеріального і/або процесуального права.
Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано. Зокрема, у поданій касаційній скарзі не зазначено, у чому полягає незаконність оскаржуваних судових рішень, відсутнє обґрунтування необхідності їх зміни чи скасування на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни, з огляду на положення статей 412 - 414 цього Кодексу.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є:
1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПКУкраїни);
2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України);
3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПКУкраїни).
Отже, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені в ст. 438 КПКУкраїни, що є підставою для їх зміни чи скасування та належним чином обґрунтувати свої доводи.
Крім того, за положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Поряд з цим, не погоджуючись з рішенням суду щодо правильності свого засудження, ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що з урахуванням вимог статей 433, 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також, як убачається з матеріалів провадження за скаргою, вирок суду першої інстанції був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури й ухвалою від 15 серпня 2018 року його залишено без змін. Однак засудженим не зазначено у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість такої ухвали та які конкретно порушення закону, на його думку, було допущено апеляційним судом при розгляді даного кримінального провадження в порядку апеляційної процедури, відтак й немає обґрунтування незаконності ухвали апеляційного суду.
Крім того, у касаційній скарзі відсутня вимога до суду касаційної інстанції, яка повинна узгоджуватись з положеннями ст. 436 вказаного Кодексу, а саме: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
За правилами ч. 3 ст. 427 вказаного Кодексу якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі. Однак подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо вказаної обставини.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2018 року щодо нього залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3