Ухвала
12 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 644/6330/14-ц
провадження № 61-43547ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
30 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року, що підтверджується відомостями на поштовому конверті, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до підпункту 14 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 325 ЦПК України, яка була чинною на момент ухвалення апеляційним судом оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Можливість поновлення строку на касаційне оскарження в разі його пропуску з поважних причин передбачена статтею 390 ЦПК Україниу чинній редакції.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що 11 січня 2017 року апеляційним судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали, а повний її текст він отримав 10 серпня 2018 року.
Наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки ним не надано жодних доказів вжиття своєчасних та належних мір для того, аби не пропустити строк на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року. Обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є такими, що не вказують на наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених належними доказами, для звернення з касаційною скаргою у строки, визначені ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху для надання ним належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, дана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки подана з порушенням вимог статті 392 ЦПК України.
За правилами пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.
У прохальній частині касаційної скарги заявник просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року, однак не ставить питання про скасування чи зміну рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2016 року, яке апеляційним судом залишене без змін. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно уточнити вимоги до суду касаційної інстанції та зазначити, які саме судові рішення ним оскаржуються.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 11 січня 2017 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 жовтня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. О. Кузнєцов