Ухвала
29 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 219/13069/17
провадження № 61-41956ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року на постанову Апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2017 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з указаним позовом, та просило стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором від 05 вересня 2008 року № 191-16/53 станом на 06 листопада 2017 року у розмірі 255 781 грн 96 коп.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту № 191-16/53 від 05 вересня 2008 року в розмірі 7 560 доларів США 88 центів, що станом на 06 листопада 2017 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 203 753 грн 48 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року, рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками у розмірі 2470 доларів США 93 центи, що еквівалентно - 66 622 грн 81 коп., змінено на 2 138 доларів США 21 цент, що еквівалентно 57 651 грн 80 коп., та абзац другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк заборгованість за договором кредиту № 191-16/53 від 05 вересня 2008 року в розмірі 7 224 доларів США 16 центів, що станом на 06 листопада 2017 року згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 194 782 грн 14 коп., та яка складається з: заборгованість за кредитом - 5085 доларів США 95 центів, що еквівалентно - 137 130 грн 67 коп.; заборгованість за відсотками - 2 138 доларів США 21 цент, що еквівалентно 57 651 грн 80 коп., а також судовий збір в розмірі 3 056 грн 34 коп.» В іншій частині рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій ОСОБА_1, заявникпросить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 255 781 грн 96 коп., яка станом
на 01 січня 2018 року не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*500 = 881 000).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 01 березня 2018 року на постанову Апеляційного суду Донецької області від 10 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик