Ухвала
29 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 761/41857/16-ц
провадження № 61-42532ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С.П. розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична мережа «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про стягнення збитків та компенсації моральної шкоди за неналежне виконання умов договору,
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Тревел ПрофешнлГруп» про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 764 грн, та моральної шкоди у розмірі 10 764 грн, посилаючись на невиконання відповідачем укладеного між ними договору на туристичне обслуговування.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2018 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Тревел ПрофешнлГруп» на користь ОСОБА_2 різницю між запропонованими послугами з туристичного обслуговування та наданими послугами в розмірі - 10 764 грн, та моральну шкоду в розмірі - 1 000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У серпні 2018 року через засоби поштового зв'язку ТОВ «Тревел Профешнл Груп» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2018 року. Заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і просить скасувати оскаржувані рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої, частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у справі № 761/41857/16-ц становить 21 528 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа є малозначною у силу вимог закону.
ТОВ «Тревел Профешнл Груп» у касаційній сказі вказує, що справа є малозначною, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики але має для нього виняткове значення. Проте, заявник не обґрунтовує, в чому проявляється виняткове значення цієї справи та чому справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для ТОВ «Тревел Профешнл Груп» та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Таким чином, оскаржені рішення ухвалені у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ТОВ «Тревел Профешнл Груп» подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Туристична мережа «Поїхали з нами», фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про стягнення збитків та компенсації моральної шкоди за неналежне виконання умов договору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик