Ухвала
17 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 2-213/12
провадження № 61-43974ск18
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,
04 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся через засоби поштового зв'язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2013 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. При цьому вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій було розглянуто справу № 2-213/12 без участі ОСОБА_2, оскільки йому взагалі не було відомо про розгляд даної справи; заява від 13 травня 2013 року про відкладення розгляду справи, на яку суд апеляційної інстанції посилається у своєму рішенні, підписана та подана невідомою особою. ОСОБА_2 дізнався, що відносно нього у суді розглядалася справа, лише від представників виконавчої служби, коли вони намагалися проникнути у квартиру АДРЕСА_1, на підставі заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року, за яким визнано за
ОСОБА_3 право власності на вищезазначену квартиру.
18 липня 2018 року ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення Дарницького районного суду міста Києва від 31 жовтня 2017 року, тому
18 липня 2018 року звернувся до Оболонського районного суду міста Києва та отримав 06 серпня 2018 року копію рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2012 року та копію рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2013 року, що підтверджується відміткою на заяві (додано копію заяви про видачу судових рішень, зареєстровану Оболонським районним судом міста Києва від 18 липня 2018 року вх. № 38531).
До клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником також додано копію відповіді Оболонського районного суду міста Києва від 16 серпня 2018 року № 03/956/2018 Д-10, в якій зазначено, що строк зберігання справи № 2-213/12 закінчився 25 червня 2018 року.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
У рішенні Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2012 року зазначено, що відповідач ОСОБА_2 про місце та час судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв та заперечень суду не надав.
Із тексту рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2013 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в апеляційному суді був повідомлений належним чином за останньою відомою суду адресою. 13 травня 2013 року ОСОБА_2 була подана заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з його хворобою, однак доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання він не надав і про причини неявки суд не повідомив.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2013 року було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 липня
2013 року.
Виключні випадки, передбачені частиною третьою статті 394 ЦПК України, для поновлення строку на касаційне оскарження ОСОБА_2 у заяві не зазначені та не обґрунтовані.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ((PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки касаційна скарга ОСОБА_2 подана після спливу одного року з дня ухвалення рішення Апеляційного суду міста Києва від
25 червня 2013 року, тому у відкритті касаційного провадження у справі
№ 2-213/12 слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 25 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило