17 вересня 2018 року
м. Київ
справа № 554/4459/14-ц
провадження № 61-40833 ск 18
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року в справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
1. У квітні 2014 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») звернулося до Октябрського районного суду м. Полтави з указаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, та просило стягнути з останніх заборгованість за теплопостачання в солідарному порядку в розмірі 9 433 грн 67 коп., з яких: 8 952 грн 68 коп. - заборгованість за період з 01 квітня 2011 року по 01 березня 2014 року, 103 грн 91 коп. - індекс інфляції за період з 01 травня 2011 року по 01 березня 2014 року, 377 грн 08 коп. - три відсотки річних.
2. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПОКВПТГ «Полтаваобленерго» заборгованість за теплопостачання в розмірі 9 433 грн 67 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
3. Постановою апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено, Виключено з мотивувальної частини рішення посилання на норми статті 64 ЖК України та «Правила утримання будинку та прибудинкової території», затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2005 року № 76. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
4. 18 липня 2018 року ОСОБА_2 надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року.
5. В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справу передати на новий розгляд до Чутівського районного суду Полтавської області.
6. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено суддю-доповідача Пророка В. В.
7. Дослідивши матеріали касаційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на наступне.
8. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
9. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
10. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
11. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
12. Ціна позову в даній справі становить9 433 грн 67 коп., яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200 грн).
13. Отже зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
14. При цьому, ОСОБА_2 зазначає, що вказана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для неї, оскільки відповідно до рішень судів попередніх інстанцій вона має нести солідарний пожиттєвий обов'язок спільно з колишнім чоловіком на утримання майна, придбаного в шлюбі, користуватися яким вона не має права у зв'язку з виселенням.
15. Зазначені ОСОБА_2 аргументи суд вважає необґрунтованими, а тому приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
16. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
17. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
18. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. Frаnce» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «BruаІla Gomez de la Torre v. Spain» (Брулья Гомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
19. З урахуванням вказаного, оскільки ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
20. З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України та клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 394 ЦПК України,
Ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2018 року в справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя: В. В. Пророк