Справа № 761/36845/17
Провадження № 2/761/1802/2018
(заочне)
12 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина О.А.
при секретарі: Яриновській Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В жовтні 2017р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у сумі 76267,50 грн. та неустойку (пеню) за період часу з 05 червня 2012р. по 01 березня 2017р. за прострочення зі сплати аліментів на утримання дитини у сумі 22866,17 грн.
Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що вона з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 2006р. В шлюбі у сторін, ІНФОРМАЦІЯ_1. народився син ОСОБА_3. Відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, усі витрати, пов'язані з утриманням дитини позивачка несе одна. Зазначає, що нещодавно їй стало відомо, що відповідач має систематичний заробіток, який приховував від родини, тому вона звернулася до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до судового наказу виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 22 червня 2012р. з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання їх малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.
Відповідно до довідки про розрахунок заборгованості, складеної старшим державним виконавцем Відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати аліментів за період з 05 червня 2012р. по 05 листопада 2013р. складає 5 503,50 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволено частково, збільшено розмір аліментів на утримання їх сина до ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 листопада 2013р. і до досягнення дитиною повноліття.
За виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013р. з відповідача на користь позивачки стягуються у збільшеному розмірі аліменти на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05 листопада 2013р. і до досягнення дитиною повноліття (22 лютого 2025р.).
Згідно довідки про розрахунок заборгованості, складеної головним державним виконавцем Відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01 березня 2017р. складає 70764,00 грн., а тому на підставі ст. ст. 195, 196 СК України позивачка просила суд позов задовольнити.
До судового засідання, стороною позивача було подано на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутність позивача, яка заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, і не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, поважність причин неявки суду не повідомив, заперечень та клопотання про відкладення розгляду справи не надіслав, представника до суду не направив. Відзив на позов не подавався.
Оскільки сторона позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи і відповідно до ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14 жовтня 2006р.
ІНФОРМАЦІЯ_1. у сторін народився син - ОСОБА_3.
Відповідно до судового наказу виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 22 червня 2012р. з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню аліменти на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження у розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку (а.с.7).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволено частково, збільшено розмір аліментів на утримання їх сина до ? частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 05 листопада 2013р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 17).
За виконавчим листом Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013р. з відповідача на користь позивачки стягуються у збільшеному розмірі аліменти на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 05 листопада 2013р. і до досягнення дитиною повноліття (а.с.18-19).
Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача просила суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, яка становить 76267,50 грн. та неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів на утримання дитини у сумі 22866,17 грн.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину.
Згідно із ч. 1 ст. 187 цього Кодексу один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду станом на час розрахунку заборгованості (05 листопада 2013р. - 01 березня 2017р.) був передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч.7 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини у сумі 76267,50 грн. не підлягають задоволенню, оскільки останньою не доведено, що між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості за аліментами.
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Як вбачається із постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018р. у справі № 572/1762/15ц (провадження № 14-37цс18), роз'яснено, що неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Разом з тим, відповідач в судове засідання не з'явився, доказів в порядку ст.ст. 76 - 81 ЦПК України, про те, що заборгованість по аліментам утворилась з незалежних від нього причин, суду не надав, доводів позивачки не спростував.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Згідно розрахунку, наданого позивачкою за період з 05 червня 2012р. по 01 березня 2017р. розмір пені складає 22866,17 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 704, 80 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 280-282, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 549 ЦК України; ст. ст. 195, 196 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (РНОКПП. НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості по аліментам та стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) в зв'язку з несплатою аліментів, в розмірі 22 866 /двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят шість/ грн. 17 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 704 /сімсот чотири / грн. 80 коп.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22 червня 2018р.
Суддя: