Провадження № 2/760/4035/18
В справі № 760/4124/18
03 вересня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника відповідача 1 - ОСОБА_4
відповідача 2 - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5, третя особа: Дев"ята Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування, суд
Позивачка звернулась до суду з позовом і, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті її сина ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.
Посилається в позові на те, вона ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її син ОСОБА_8
Після його смерті відкрилась спадщина, до якої увійшла частина квартири АДРЕСА_1.
Власниками даної квартири відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 18 серпня 2004 року була вона, її чоловік ОСОБА_9, який помер у 2006 році, син та онука - відповідачка в справі ОСОБА_5 в рівних частках.
Після смерті чоловіка спадщину прийняла вона та її син, успадкувавши по 1/8 частині квартири / ? : 2 = 1/8 /.
Тобто, на момент смерті її син володів 3/8 частинами спірної квартири.
Постановою державного нотаріуса Дев»ятої Київської державної нотаріальної контори від 28 грудня 2017 року їй було відмовлено в видачі Свідоцтва про право на спадщину в зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру.
Зазначила, що правовстановлюючий документ на квартиру знаходиться у доньки померлого, яка є однієї із спадкоємців і яка даний документ не надає.
Виходячи з цього, неможливості оформити спадкові права після смерті сина, просить задовольнити позов.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали.
Відповідач ОСОБА_5 та представника відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні позов визнали.
3-я особа свого представника до суду не направила, просить розглядати справу в його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син позивачки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим 31 травня 2017 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
На момент смерті останній на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 18 серпня 2004 року був власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до Довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 09 червня 2017 року КВ-2017 №21764 за даними реєстрових книг Бюро квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 в рівних долях на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житла Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, згідно з розпорядженням №32519 від 18 серпня 2004 року.
/ а.с. 9 - 12 /
ОСОБА_9 - чоловік позивачки та батько померлого ОСОБА_11 помер у 2006 році.
Згідно з інформацією, наявною в матеріалах спадкової справи, спадкоємцями першої черги після його смерті були дружина та син, тобто позивачка та померлий спадкодавець ОСОБА_8 , які постійно проживали та були зареєстровані в спірній квартирі.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, позивачка та її померлий син ОСОБА_8 успадкували в рівних частках ? частину спірної квартири, яка належала померлому в 2006 році ОСОБА_9, тобто по її 1/8 частині.
Виходячи з цього, на момент смерті спадкодавця ОСОБА_8 він був власником 3/8 частин квартири / ? + 1/8 = 3/8 /.
Представник позивачки в судовому засіданні зазначив, що позивачка та її син - померлий ОСОБА_12 спадщину після смерті чоловіка та батька прийняли, однак свої спадкові права не оформили.
Відповідачі дані обставини в судовому засіданні визнали.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи висловлену відповідачами в судовому засіданні позицію, які визнали факт прийняття позивачкою та її померлим сином - спадкодавцем ОСОБА_8 спадщини після смерті померлого ОСОБА_9 в 2006 році, дана обставина доказуванню не підлягає.
Відповідно до заяви позивачки від 12 липня 2017 року Дев»ятою Київською державною нотаріальною конторою м. Києва була заведена спадкова справа №502/12017.
Постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролової А.О. від 28 грудня 2018 року позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті сина в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на неї.
/ а.с. 14 /
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
З копії спадкової справи вбачається, що з заявами про прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернулися сторони в справі.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
В пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз?яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивачка у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса Дев?ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, за її заявою була заведена спадкова справа.
Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки.
Керуючись ст.ст.15,16, 1258, 1261, 1268, 1270ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована: 03110 АДРЕСА_1 ІН НОМЕР_2 / право власності на 1/8 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17 вересня 2018 року.
Суддя: Л.А. Шереметьєва