ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9718/17
провадження № 2/753/367/18
"09" липня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Кримчук Я.Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: малолітній ОСОБА_4, в інтересах якого діє опікун ОСОБА_5, Кельменецька селищна рада Чернівецької області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем,
представник позивача: ОСОБА_6
У травні 2017 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернулася до суду з позовом ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, відповідач) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_9, спадкодавець).
Позов обґрунтований такими обставинами. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_9 Після його смерті відкрилася спадщина в смт. Кельменці Чернівецької області. На час відкриття спадщини позивач постійно проживала зі спадкодавцем, а отже прийняла спадщину та використовувала її. Так, в кінці 2011 р. її батько тяжко захворів та постійно потребував стороннього догляду. Даний факт став підставою для його переїзду до позивача, яка на той час проживала у АДРЕСА_2. Отже з кінця 2011 р. і до моменту смерті ОСОБА_9 він проживав разом з позивачем. З метою оформлення спадщини позивач звернулася до приватного нотаріуса Кельменецького нотаріального округу Лакусти В.І. Враховуючи той факт, що позивач своєчасно не подала в органи нотаріату заяву про прийняття спадщини, нотаріус роз'яснив необхідність подання документів, які підтверджують її постійне проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Оскільки такі документи у позивача відсутні, вона змушена звернутися до суду з позовом про встановлення цього факту.
Представник позивача подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.
Від відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про визнання позову, у якій він зазначив, що його сестра ОСОБА_2. на час відкриття спадщини дійсно проживала у м. Чорткові з батьком у зв'язку з його тяжкою хворобою, доглядала за батьком, надавала усю необхідну допомогу та спільно з ним займалась його похованням (а.с. 70-71).
Опікун малолітнього ОСОБА_5 надіслав до суду заяву, у якій виклав свої пояснення щодо позову та просив залишити позов без розгляду. Послався на непідсудність вказаної справи Дарницькому районному суду м. Києва вказуючи, що вона повинна розглядатися за місцезнаходженням спадкового майна. За міркуванням законного представника третьої особи позивач зловживає своїми процесуальними правами, що полягає у тому, що нею умисно не ставиться питання щодо спадкового майна, яке розташоване в смт. Кельменці Чернівецької обл., і подано позов до Дарницького районного суду м. Києва при тому, що відповідач на даний момент не зареєстрований за будь-якою адресою.
Кельменецька селищна рада Чернівецької обл. надіслала заяву про розгляд справи у відсутність її представника (а.с. 69).
Нез'явлення учасників справи є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
25.05.2017 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_11, Кельменецька селищна рада Чернівецької обл., про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
23.06.2017 суд постановив ухвалу про повернення позовної заяви позивачеві для подання до належного суду за правилом виключної підсудності.
05.09.2017 Апеляційний суд м. Києва постановив ухвалу про скасування ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 23.06.2017 та передачу питання до суду першої інстанції на новий розгляд.
29.10.2017 суд відкрив провадження у справі та призначив справу до попереднього судового засідання на 29.11.2017.
29.11.2017 суд відклав попереднє судове засідання у зв'язку з одержанням інформації про смерть третьої особи ОСОБА_11
18.12.2017 до суду надійшла копія ухвали апеляційного суду Чернівецької обл. про зупинення апеляційного провадження у цивільній справі № 717/1470/16цу зв'язку зі смертю ОСОБА_11
26.01.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_5 про залучення його до участі у справі як законного представника малолітнього ОСОБА_4
29.01.2018 суд залучив до участі у справі ОСОБА_5 як законного представника малолітньої третьої особи ОСОБА_4 та закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_9 був власником 9/16 частин квартири АДРЕСА_1, а 7/16 часток у вказаному будинку належали його племіннику ОСОБА_12
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 помер. Спадщину після його смерті прийняли дочка ОСОБА_7 та син ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_12 Після його смерті спадщину прийняли дружина ОСОБА_11 та малолітній син ОСОБА_4
ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_11 померла. Спадщину після її смерті прийняв її малолітній син ОСОБА_4, опікуном якого є ОСОБА_5
На момент смерті ОСОБА_9 був зареєстрований у АДРЕСА_3, однак фактично з 01.01.2012 він постійно проживав разом з позивачем в будинку АДРЕСА_4
Вищенаведені обставини встановлені рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 30.11.2016 та постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 16.01.2018 у цивільній справі № 717/1470/16цза позовом ОСОБА_11 та ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_11 про усунення від права на спадкування та надання права на спадкування.
Зазначеними судовими рішеннями за ОСОБА_11 та ОСОБА_4 визнано право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 на 7/32 частин квартири АДРЕСА_1 за кожним, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 про усунення ОСОБА_11 від права на спадкування та надання права на спадкування після смерті ОСОБА_12 відмовлено.
Судові рішення у цивільній справі № 753/3357/16ц набрали законної сили, і у ній брали участь ті самі особи, що беруть участь у цій справі, а відтак в силу положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України вищенаведені обставини доказуванню не підлягають.
Окрім рішень суду у цивільній справі № 753/3357/16цфакт постійного проживання позивача зі спадкодавцем ОСОБА_9 підтверджується також даними довідки комунального підприємства «Чортків дім» від 14.03.2016 (а.с. 32) та Акту про встановлення факту проживання, складеного депутатом ЧорткіСкалій А.І.іської ради ОСОБА_13 в присутності сусідів ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (а.с. 33).
02.09.2017 позивач одружилася з ОСОБА_17, у зв'язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_17 (а.с. 72, 119).
Відповідно до закону право власності спадкоємця на успадковане нерухоме майно посвідчується свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно, при цьому ч. 1 ст. 1297 ЦК України зобов'язує спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
З метою оформлення спадщини 20.04.2016 позивач звернулася до приватного нотаріуса Кельменецького нотаріального округу Лакусти В.І., який на підставі її заяви відкрив спадкову справу до майна померлого ОСОБА_9 (а.с. 28).
За приписом статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Водночас ч. 3 ст. 1268 цього Кодексу визначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від неї, вважається таким, що прийняв спадщину.
Згідно положень пунктів 3.21, 3.22 глави 10 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 282/20595, підтвердженням постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем.
Оскільки на момент смерті спадкодавця ОСОБА_9 він та його дочка бути зареєстровані за різними адресами, і до того ж у позивача відсутні інші, визначені вищевказаною Інструкцією, документи, які посвідчують їх спільне проживання, нотаріус не вправі видати правовстановлюючий документ на успадковане майно.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.
Згідно припису ст. 328 цього Кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з визначених законом підстав набуття права власності є спадкування.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Отже зважаючи на те, що ОСОБА_2 після смерті батька на підставі закону успадкувала відповідну частку у квартирі, але не може отримати правовстановлюючий документ на спадщину, її порушене право підлягає судовому захисту в обраний нею спосіб - шляхом встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Заперечення проти позову, подані законним представником малолітнього ОСОБА_4, суд до уваги не приймає, оскільки останній не є спадкоємцем ОСОБА_9, а відтак будь-яких суб'єктивних прав щодо предмету позову у нього немає.
З огляду на характер спірних правовідносин, підстав для відшкодування понесених позивачем судових витрат суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем ОСОБА_9 на час відкриття спадщини.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 рнокпп НОМЕР_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне судове рішення складене 19.07.2018.