Справа № 761/34663/18
Провадження № 1-кс/761/23483/2018
12 вересня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
Прокурора ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12018100050000978 від 06 лютого 2018 року,-
В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.
В своєму клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить слідчого суддю змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи це необґрунтованістю підозри, пред'явленої ОСОБА_3 , та відсутністю ризиків визначених ст. 177 КПК України. Також адвокат ОСОБА_4 звертає увагу слідчого судді на вік та стан здоров'я ОСОБА_3 , у якого діагностовано гіпертонічну хворобу І-ІІ ступеня, ускладнену гіпертонічним кризом. Крім того, у клопотанні вказано на наявність у підозрюваного ОСОБА_3 міцних соціальних зв'язків та місця проживання у Київській області.
Враховуючи викладене заявник просить слідчого суддю задовольнити клопотання та змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби.
В судовому засіданні заявник просив слідчого суддю задовольнити клопотання.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Прокурор проти клопотання заперечив.
Вислухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, допитавши свідка ОСОБА_7 , дослідивши надані суду матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При дослідженні матеріалів, які долучено до матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.05.2018 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в м.Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12018100050000978 від 06 лютого 2018 року та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 14.06.2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 07.08.2018 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у м.Києві ОСОБА_10 та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 .
Підставою для застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, як вбачається з ухвал слідчих суддів, вказані ризики не були обґрунтовані та належним чином доведені слідчим та прокурором.
Разом з тим необґрунтовані ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не можуть бути підставою для продовження строку тримання під вартою, на підтвердження чого Європейський суд з прав людини у справі «Мхітарян проти Російської Федерації», зазначив, що «на національній владі лежить обов'язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильне скасуванню правила ст. 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах».
А оскільки слідчим та прокурором наведені лише припущення ризиків перешкоджання ОСОБА_3 кримінальному провадженню, без надання відповідних доказів, підстав вважати ризики обґрунтованими слідчий суддя не може, а відтак у слідчого судді відсутні підстави враховувати їх при обрані запобіжного заходу.
Крім того, слід зазначити, що в судовому засіданні прокурор наголосив на наявності лише одного ризику щодо погроз, які надходять на адресу потерпілого, який на даний час перебуває під охороною. Однак, доказів того, що до цього може бути причетний підозрюваний ОСОБА_3 , суду не надано.
Згідно позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 р. № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
-здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;
-перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;
-враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини;
-зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Згідно Постанови ЄСПЛ від 13.03.2007р. по справі «Кастравець проти Молдови», особа звинувачена в скоєні злочину повинна завжди звільнятися з під варти, якщо держава-відповідач не продемонструє, що є вагомі та достатні причини які виправдовують особу тримання її під вартою.
Крім того, слідчий суддя, під час обрання чи продовження строку дії запобіжного заходу особі, повинен враховувати її стан здоров'я.
Адвокат ОСОБА_4 у своєму клопотанні зазначає про наявність у підозрюваного ОСОБА_3 гострої гіпертонічної хвороби І-ІІ ступеня, ускладненої гіпертонічним кризом, а в умовах Київського СІЗО ОСОБА_3 не надається належна медична допомога.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
А тому ненадання особі належного лікування, які відповідно до висновку лікаря його потребує є порушенням основоположних прав людини, визначених Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
При вирішенні клопотання про зміну особі запобіжного заходу слідчий суддя також враховує обставини, що характеризують підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_3 є раніше не судимою особою, має постійне місце проживання в Київській області, має міцні соціальні зв'язки, за місцем проживання характеризується позитивно.
Вказані обставини свідчать про відсутність реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником наведено достатньо доказів, які є підставою для зміни запобіжного заходу, а тому клопотання адвоката ОСОБА_11 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 201, 309 КПК України, ст. 3 КУ, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_3 , про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12018100050000978 від 06 лютого 2018 року, - задовольнити.
Змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12018100050000978 від 06 лютого 2018 року на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , кожного дня з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
-здати на зберігання до СУ ГУ НП в м.Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_3 визначити строком на два місяці, тобто до 10.11.2018 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1