Справа № 761/32768/17
Провадження № 2/761/2252/2018
03 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Юзькової О.Л.
при секретарі Горюк В.А.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, -
Представник позивача звернувся до суду із позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП. Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 червня 2016 року приблизно о 09 год. 30 хв. на пр. Перемоги, 11 в м. Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив ПДР та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, чим спричинив механічні ушкодження автомобілю НОМЕР_2. Автомобіль «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1. 15 березня 2018 року Шевченківським районний судом м. Києва винесено постанову, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у зв'язку із закінчення строку для накладення адміністративного стягнення. На момент ДТП, відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № 7800027 у ПрАТ «Київський страховий дім». Ліміт відповідальності по майновій шкоді становить 100 000,00 грн. З метою встановлення вартості відновлювального ремонту, позивачем було замовлено експертизу про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2. Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 903 від 28.07.2016 року, вартість матеріального збитку завданого позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу становить 157 355,60 грн. Таким чином, з урахуванням вартість матеріального збитку завданого позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу ОСОБА_2 повинен відшкодувати різницю між розміром завданої шкоди у сумі 57 355,60 грн., що є різницею між розміром завданої шкоди у сумі 157 355,60 грн. та лімітом відповідальності страховика - 100 000,00 грн. 19 липня 2017 року позивач звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про виплату страхового відшкодування. 01 серпня 2017 року за вих. № 1739, на адресу позивача надійшов лист від відповідача ПрАТ «Київський страховий дім», в якому останній відмовив у виплаті страхового відшкодування з посиланням на 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач вважає відмову ПрАТ «Київський страховий дім» необґрунтованою, а тому вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав. Також зазначає, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 11 червня 2016 року винним був ОСОБА_3, тому останній не мав права звернутись до страховика із заявою про страхове відшкодування. Лише 15 червня 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва було винесено постанову, де встановлено вину ОСОБА_2 у ДТП, а отже із 15 червня 2017 року ОСОБА_3 набув право на звернення до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про страхове відшкодування, що й одразу було зроблено. Тому, просить стягнути з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 100 000,00 грн. та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 57 355,60 грн.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.
В подальшому, ухвалою суду від 30 травня 2018 у справі вирішено питання про доцільність розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз'яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.
У матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву поданий відповідачем ПрАТ «Київський страховий дім» 16.03.2018 р. разом із доказами направлення позивачу та відповідачу ОСОБА_2 У відзиві зазначено, що відповідач ПрАТ «Київський страховий дім» вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають. Відзив мотивований наступним. 11.06.2016 р. відбулась ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 та «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2. Відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_6, застраховано відповідно до полісу № АЕ/7800027 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПрАТ «Київський страховий дім», укладеного 01.03.2016 р. 13.06.2016 р. з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою звернувся ОСОБА_2 17.06.2016 р. з повідомленням про подію, що може бути визнана страховою звернувся ОСОБА_3 19.07.2017 ОСОБА_3 звернувся до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду страхової справи, страховик прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Позивач безпідставно вказує на те, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення винним був ОСОБА_3, оскільки вина за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП встановлюється тільки судом. Крім того, у відповідності до положень п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено терміни на звернення із заявою про отримання страхового відшкодування. Однак, позивач вважаючи себе особою, яка є потерпілою та має право на отримання відшкодування звернувся 17.06.2016 із повідомленням про подію, яка маже бути визнана страховою. Також, жодна норма Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не містить обов'язку потерпілого чи іншої особи, яка має право на отримання відшкодування надавати докази на підтвердження чи спростування вини. У зв'язку із викладеним, просить відмовити у задоволення позовних вимог до ПрАТ «Київський страховий дім».
У встановлений судом строк, відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим належним чином, відзив на позов не подав.
В свою чергу, позивач, її представник не скористались правом на надання відповіді на відзив ПрАТ «Київський страховий дім».
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи також не надходило.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Встановлено, 11 червня 2016 року приблизно о 09 год. 30 хв. на пр. Перемоги, 11 в м. Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив ПДР та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
15 березня 2018 року Шевченківським районний судом м. Києва винесено постанову, якою закрито провадження по справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у зв'язку із закінчення строку для накладення адміністративного стягнення.
За приписами ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В результаті вказаного ДТП автомобілю НОМЕР_2, що є власністю позивача ОСОБА_1, було заподіяно механічні пошкодження.
З метою встановлення вартості відновлювального ремонту, позивачем було замовлено експертизу про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2.
Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 903 від 28.07.2016 року, вартість матеріального збитку завданого позивачу в результаті пошкодження його транспортного засобу становить 157 355,60 грн.
На момент ДТП, відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № 7800027 у ПрАТ «Київський страховий дім». Ліміт відповідальності по майновій шкоді становить 100 000,00 грн. Франшиза становить нуль гривень.
Як зазначає представник позивача, 19 липня 2017 р. він звернувся до ПрАТ «Київський страховий дім» із заявою про страхове відшкодування вартості заподіяної в результаті ДТП шкоди в межах ліміту страховика, а саме в розмірі 100 000,00 грн.
Однак, листом ПрАТ «Київський страховий дім» за вих. № 1739, який надійшов на адресу позивача, було відмовлено у виплаті страхового відшкодування з посиланням на 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити другій стороні, або іншій особі страхову виплату.
Відповідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно п. 37.4.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
З матеріалів справи вбачається, що із заявою про страхове відшкодування позивач звернувся лише 19 липня 2017 року, тобто після спливу 1 року з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування згідно п. 37.4.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Зважаючи на викладене, суд не може прийняти до уваги і покласти в основу рішення посилання представника позивача на те, що вину ОСОБА_2 було встановлено Шевченківським районним судом м. Києва лише 15 червня 2017 року і з цього часу ОСОБА_3 отримав право на звернення до страховика із заявою про страхове відшкодування.
Отже, правових підстав для стягнення з ПрАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_3 витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування в розмірі ліміту, а саме суми в 100 000, 00 грн. немає.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно до положень ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як вбачається із матеріалів справи, різницею між сумою ліміту страхування та завданою матеріальною шкодою власнику автомобіля ОСОБА_1 становить 57 355,60 грн., які представник позивача ОСОБА_3 просить стягнути на його користь з ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі, ч. 3 ст. 244 ЦК україни.
ОСОБА_3 є представником позивача ОСОБА_1 та діє на підставі довіреності від 09.06.2016 року посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою Т.М.
У відповідності до умов вищевказаної довіреності ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_3 бути представником в усіх установах та організаціях з правом виїзду за кордон в тому числі перед органами ДАІ, в сервісних центрах МВС, в органах нотаріату з питань експлуатації, зняття з обліку та продажу належного ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Центром 8044 25 травня 2016 року. легкового автомобіля марки MAZDA, модель СХ-9, тип ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ-В, чорного кольору, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_2, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4, для цього надала право представляти її інтереси, зокрема вести судові справи з питань отримання відшкодування збитків завданих при ДТП з усіма правами наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі з правом повної або часткової відмови від позову, укладанням мирової угоди, з правом отримання присудженого майна та грошей.
Отже, виходячи із умов довіреності, представнику позивача надано право на отримання грошових коштів чи майна на виконання рішень прийнятих на користь позивача ОСОБА_1
З огляду на вищенаведене, вимога щодо стягнення безпосередньо на користь особи, яка діє як представник власника майна сум, які має право отримати потерпіла особа на відшкодування шкоди не може бути задоволено.
У відповідності до положень ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Так приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
В свою чергу приписами ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладне, з огляду на встановлені обставини та надані докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається а сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 133, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, України, ст. ст. 979, 1166, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -
В задоволенні ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення страхового відшкодування та відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП - відмовити.
Судові витрати відповідно до положень ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України не стягуються.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03 вересня 2018 року.
Суддя: