Провадження № 1-кп/760/953/18
Справа № 760/25816/17
10 вересня 2018 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12017100090012399 від 26.10.2017 р. по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Запрудка Іванківського району Київської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого не офіційно, одруженого, маючого на утримані дітей 2010 та 2016 років народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України;-
ОСОБА_6 , 25.10.2017, приблизно о 21.58 годині, знаходячись в приміщенні магазину «Лоток», що розташований проспекту Повітрофлотському, 43 в м.Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив відкрито викрасти чуже майно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_6 25.10.2017 приблизно о 22.01 години, підійшовши до стелажів з алкогольними напоями та водами викрав чуже майно, яке належить ТОВ «ЛК-Транс», а саме: пляшку коньяку «Шустов Ординарний», ємкістю 0,5 л, вартістю 146, 97 гривень без ПДВ, 176,36 гривень з ПДВ та пляшку напою «Кока - кола», ємкістю 1 л, вартістю 14,49 гривень без ПДВ, 17,39 гривень з ПДВ , а всього на загальну суму 164,46 гривень без ПДВ, 193,75 гривень з ПДВ, взявши вищевказаний товар в обидві руки та направився до каси магазину «ЛотОК», але за вищевказаний товар не розрахувався, при цьому, утримуючи викраденим ним товар в обох руках, пройшов повз розрахункові каси та направився до виходу з магазину, але не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виході був зупинений адміністратором магазину з викраденим майном.
Таким чином, ОСОБА_6 , своїми умисними діями, що виразилися у вчиненні закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), але злочин ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, хоча ним були виконані всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 , 25.10.2017 приблизно о 22.02 годині, знаходячись в приміщенні магазину «Лоток», що розташований проспекту Повітрофлотському, 43 в м.Києві, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно з метою спричинення тілесних ушкоджень, своїми протиправними діями наніс декілька ударів обома руками в область голови, обличчя та плечей раніше незнайомому ОСОБА_5 , адміністратору вищевказаного магазину, який в цей час перебував в приміщенні вищевказаного магазину.
В результаті протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_5 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: синці - на повіках лівого ока з переходом в підочну ділянку-1, на передній поверхні правого передпліччя в середній третині-2, які згідно висновку експерта № 2821 від 27.10.2017 утворилися внаслідок дій тупого(тупих) предметів (предметами), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто, 25.10.2017, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що не причинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної втрати працездатності.
Таким чином, ОСОБА_6 , своїми умисними діями, що виразилися у умисному легкому тілесному ушкодженні, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав, щиро розкаявся у вчинених злочинах та повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає докази, надані прокурором у даному кримінальному провадженні належними і допустимими, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України доведеною.
Усіма своїми неправомірними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження, та ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, а саме: закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), але злочин ним не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, хоча ним були виконані всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
При призначенні міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінальних правопорушень, який вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, що позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкцій, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України.
Доля речових доказів по даному провадженню визначена згідно зі ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Кримінального процесуального кодексу України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів суд стягує з обвинуваченого.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України та на підставі ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України, суд, -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.).
На підставі ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом повного складання призначених покарань визначити остаточне покарання ОСОБА_6 у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 (тисячу сімсот гривень 00 коп.).
Речові докази: пляшку коньяку «Шустов Ординарний» ємкістю 0.5 л., пляшку «Кока-Кола» ємкістю 1 л. - залишити у власності потерпілого ТОВ «ЛК-ТРАНС»; CD-диск з відеозаписом з камер спостереження магазину «ЛотОК» - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів - 273,80 грн.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1