Справа № 760/21058/18
1-кс-/760/10760/18
10 вересня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 року, за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України,
14.08.2018 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000364 від 07.05.2014 за підозрою колишнього голови Державного агентства лісових ресурсів України ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України та його дружини ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Указу колишнього Президента України ОСОБА_10 від 12 січня 2011 року № 21/2011 ОСОБА_8 призначений Головою Державного агентства лісових ресурсів України.
Після призначення, у січні 2011 року ОСОБА_8 вирішив та почав використовувати своє службове становище з метою умисного створення умов за яких представники іноземних суб'єктів підприємницької діяльності, які імпортують з України лісоматеріали та пиломатеріали, щоб запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів у вигляді зупинення імпорту вказаних матеріалів, будуть змушені надавати йому неправомірну вигоду шляхом перераховування грошових коштів на розрахункові рахунки підконтрольних йому компаній, зареєстрованих за межами України, після чого отримані кошти будуть ним легалізовані (відмиті) під виглядом проведення фінансово-господарських операцій шляхом перерахування на рахунки членів його родини.
Для вчинення цих злочинів, у невстановлений слідством час, місці та обставинах, ОСОБА_8 разом зі своєю дружиною ОСОБА_9 та працівником підконтрольного їй товариства - ОСОБА_11 дійшли до спільної злочинної змови, відповідно до якої було узгоджено дії кожного з них, спрямовані на отримання неправомірної вигоди (безготівкових грошових коштів) в особливо великому розмірі у поєднанні з вимаганням, та подальшої їх легалізації (відмивання).
На виконання злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди (безготівкових грошових коштів) в особливо великому розмірі та подальшої її легалізації (відмивання), відповідно до узгодженої попередньої злочинної домовленості ОСОБА_8 з ОСОБА_12 , останній у лютому 2011 року, а у подальшому в червні 2013 року, повинен був відкрити рахунки в закордонних банківських установах від імені закордонних компаній, на які у подальшому мали спрямовуватися кошти, отримані внаслідок їх вимагання від іноземних компаній - імпортерів з України лісо- та пиломатеріалів.
Реалізуючи злочинний умисел ОСОБА_8 , спрямований на отримання неправомірної вигоди (безготівкових грошових коштів) в особливо великому розмірі та подальшої їх легалізації (відмивання), 05.02.2011 при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_11 діючи від імені компанії «MEGA-COMMERCE LIMITED» подав до латвійської банківської установи «ABLV Bank» заявку про відкриття розрахункового рахунку, за результатами розгляду якої 14.02.2011 банківською установою відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 .
У подальшому, 05.06.2013 при невстановлених слідством обставинах, до тієї ж банківської установи ОСОБА_11 подано заявку на відкриття розрахункового рахунку компанії «MEGANON-COMMERCE LLP», за результатами розгляду якої банком «ABLV Bank» відкрито розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .
Окрім цього, для отримання неправомірної вигоди (безготівкових грошових коштів) в особливо великому розмірі та подальшої їх легалізації (відмивання), відповідно до злочинної змови, ОСОБА_8 вирішив використати розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , відкритий 17.12.2007 у латвійській банківській установі «ABLV Bank» компанією «FARADAY & CO, S.A», яка зареєстрована 02.05.2007 у Панамській Республіці.
Зазначена компанія зареєстрована, а її розрахунковий рахунок відкритий ОСОБА_9 - дружиною ОСОБА_8 , з використанням особистих паспортних документів ОСОБА_13 , яка перебувала у службовій залежності від неї, не була обізнана про його подальше використання у злочинних цілях ОСОБА_8 та його співучасниками, та не давала згоди на вчинення таких дій.
Після реєстрації та відкриття рахунків компанії «MEGA-COMMERCE LIMITED», у невстановлений слідством час, спосіб та місці, в січні-лютому 2011 року, відповідно до попередньої злочинної домовленості між ОСОБА_8 з однієї сторони та ОСОБА_11 з іншої, останній, умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди ОСОБА_8 в особливо великих розмірах, під виглядом сплати коштів за надання маркетингових послуг відповідно до укладених агентських угод, тобто в завуальованій формі, повинен був висувати представникам в Україні іноземних компаній - імпортерів лісопродукції протиправні вимоги щодо здійснення перерахування цих коштів на розрахункові рахунки компаній «MEGA-COMMERCE LIMITED», «FARADAY & CO, S.A», а у подальшому також на рахунок компанії «MEGANON-COMMERCE LLP». У випадку невиконання вимог щодо сплати коштів на рахунки указаних компаній необхідно буде зазначати, що експорт лісоматеріалів потрібних для компаній імпортерів буде припинено, шляхом створення штучних умов у вигляді розірвання діючих контрактів з державними лісогосподарськими підприємствами підконтрольними Держлісагентству, а також іншими способами.
В свою чергу, відповідно до раніше обумовленої злочинної домовленості, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , мали здійснювати перерахування отриманої неправомірної вигоди на розрахункові рахунки компаній «VESTERA GROUP S.A.» та «WILLORA COMPANY INCORPORATED» під виглядом проведення законних фінансових операцій.
Компанія «WILLORA COMPANY INCORPORATED» зареєстрована в січні 2011 року в Панамській Республіці безпосередньо ОСОБА_9 , а бенефіціаром коштів по рахунку відкритого в банківській установі Швейцарської Конфедерації «BNP Paribas (Suisse) SA» зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_8 . Рахунок компанії «VESTERA GROUP S.A.» також відкритий безпосередньо ОСОБА_9 у 2007 році в банківській установі Латвійської Республіки.
У подальшому, діючи відповідно до попередньої злочинної змови, ОСОБА_8 , у період з січня 2011 по липень 2013 року, шляхом вимагання, одержав від іноземної компанії «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Турецька Республіка) неправомірну вигоду в завуальованій формі на загальну суму 3 695 201, 56 доларів США, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 29 489 237, 21 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, повторно, діючи відповідно до попередньої злочинної змови, ОСОБА_8 , у період з березня 2011 по лютий 2014 року, шляхом вимагання, одержав від іноземної компанії «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка) неправомірну вигоду в завуальованій формі, на загальну суму 9 472 789, 00 у валюті Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 100 941 468, 08 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, повторно, діючи відповідно до попередньої злочинної змови, ОСОБА_8 , у період з квітня 2011 по лютий 2014 року, шляхом вимагання, одержав від іноземної компанії «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) неправомірну вигоду в завуальованій формі, на загальну суму 230 291, 04 у валюті Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 2 478 674, 17 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, повторно, діючи відповідно до попередньої злочинної змови, ОСОБА_8 , у період з квітня 2011 по лютий 2014 року, шляхом вимагання, одержав від іноземної компанії «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) неправомірну вигоду в завуальованій формі на загальну суму 792 055, 96 у валюті Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 8 396 794, 76 грн.
Реалізовуючи свої злочинні дії спрямовані на легалізацію (відмивання) грошових коштів отриманих внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, після їх отримання на розрахункові рахунки «MEGA-COMMERCE LIMITED», «MEGANON-COMMERCE LLP» та «FARADAY & CO, S.A», з метою приховання та маскування їх незаконного походження, а також джерел їх походження, тобто отриманих від імпортерів з України лісопродукції, зміни їх місцезнаходження, ОСОБА_8 , шляхом перерахування їх на розрахункові рахунки компаній «WILLORA COMPANY INCORPORATED» та «VESTERA GROUP S.A.» бенефіціаром яких є він та його дружина ОСОБА_9 легалізував (відмив) вказані грошові кошти у загальних сумах 3 695 201, 56 доларів США та 10 829 159 Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174, 22 грн.
Вищевказаними діями, Голова Державного агентства лісових ресурсів ОСОБА_8 , будучи представником влади, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, за попередньою змовою з іншими співучасниками злочину, у період з лютого 2011 року по лютий 2014 року, з корисливих мотивів, умисно, шляхом вимагання від іноземних компаній «GRUP AGAC ITHALAT IHRACAT SAN. VE TIC.LTD. STI.» (Турецька Республіка), «UNILES S.R.O.» (Словацька Республіка), «BALTIC WOOD SPOLKA AKCYJNA» (Польська Республіка) та «CONFANA INDUSTRIES SRL» (Румунія) одержав неправомірну вигоду на загальну суму 3 695 201, 56 доларів США та 10 829 159 Євро, що за курсом Національного банку України на відповідні дати одержання неправомірної вигоди становить 141 306 174, 22 грн., які легалізував (відмив), тобто вчинив злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України.
За результатами проведеного досудового розслідування здобуто достатні докази про вчинення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 209 КК України, у зв'язку з чим, стосовно нього 23.05.2016 складено повідомлення про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, яке вручено йому у спосіб передбачений КПК України, а також отримано його захисниками.
30.05.2016 року ОСОБА_8 оголошено у розшук, проведення якого доручено Головному управлінню контррозвідувального захисту економіки Служби безпеки України. За час проведення досудового розслідування ОСОБА_8 ухилявся від явки до органів слідства, у місцях свого проживання та реєстрації був відсутнім, що підтверджено матеріалами виконання доручень.
Окрім цього, відповідно до отриманої оперативної інформації, підтвердженої відповіддю на доручення виконаного співробітниками Служби безпеки України, з метою подальшого ухилення від органів досудового розслідування, у лютому-березні 2014 року ОСОБА_8 , через тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим виїхав на територію Російської Федерації де можливо проживає на даний час.
Факт можливого перебування ОСОБА_8 на території Російської Федерації підтверджується інформацією Державної прикордонної служби про виїзд на указану територію членів його сім'ї, а саме: 07.08.2015 до Російської Федерації виїхала його дружина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до Російської Федерації виїхала його дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до Російської Федерації виїхала його дочка ОСОБА_15 , які після виїзду на територію України не поверталися.
З метою перевірки інформації щодо можливого перебування ОСОБА_8 на території Російської Федерації, куди він міг виїхати за для уникнення кримінальної відповідальності за українським законодавством,22.06.2016 року на адресу компетентних органів зазначеної країни скеровано запит про надання міжнародної правової допомоги у якому українська сторона просила провести слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 .
У відповідь на запит Генеральною прокуратурою України, яка надійшла на адресу органу досудового розслідування від російської сторони лише 27.06.2017 року, компетентними органами зазначеної країни вказано,що по відповідним облікам міграції Головного управління МВС РФ ОСОБА_8 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно до долучених додатків документований паспорт громадянина РФ від 16.11.2000, який змінив 10.09.2015 у зв'язку із досягненням 45-річного віку.
Національне центральне бюро Інтернолу в Російській Федерації підтвердило, що 31.01 2017 місце перебування ОСОБА_8 було встановлено в м. Москві Російської Федерації. Того ж дня ОСОБА_8 було доправлено до Тверського районного відділку поліції, де останній пред'явив свій паспорт громадянина Російської Федерації. Оскільки ОСОБА_8 є громадянином Російської Федерації, його не було заарештовано для подальшої видачі відповідно до законодавства Російської Федерації.
Крім цього, 30,03.2017 Генеральною прокуратурою України до Генеральної прокуратури Російської Федерації скеровано запит про надання міжнародної правової допомоги в зазначеному кримінальному провадженні з мстою встановлення місця знаходження на території Російської Федерації підозрюваних ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , а також вручення їм в установленому законом порядку повідомлень про підозру, пам'яток про процесуальні права та обов'язки підозрюваних, а також повісток про виклик до слідчого.
У відповідь на вказаний запит від Генеральної прокуратури Російської Федерації отримано матеріали від 14.02.2018 № 82/1-2329-2017. Згідно отриманої інформації, що надана Слідчим комітетом Російської Федерації з'ясовано, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , по вказаних в запиті адресах фактично не проживають. Встановити їх місце знаходження проведеними заходами не вдалось.
Разом з цим, Генеральною прокуратурою України підготовлено запит про екстрадицію (видачу) підозрюваного ОСОБА_8 який 18.09.2017 направлено факсимільним та поштовим зв'язком до Генеральної прокуратури Російської Федерації.
Генеральною прокуратурою Російської Федерації відмовлено у задоволенні запиту Генеральної прокуратури України про видачу ОСОБА_8 для притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 є громадянином Російської Федерації.
За наслідками вжитих органом досудового розслідування заходів на даний час встановити місцезнаходження ОСОБА_8 не вдалось.
Наведені вище обставини обґрунтовано свідчать, що підозрюваний ОСОБА_8 переховується від органів досудового розслідування за кордоном.
Таким чином, на даний час органу досудового розслідуванням місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_8 невідоме та існують обґрунтовані підстави вважати, що останній змінив місце власного проживання (перебування) та виїхав за межі території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор просила задовольнити клопотання з наведених у ньому підстав.
У судовому засіданні детектив просив задовольнити клопотання, так як вважає, що без ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою вчинення подальших дій для оголошення в міжнародний розшук є неможливими. Крім того, зазначив, що постановою детектива від 06.08.2018 року ОСОБА_8 оголошений в міжнародний розшук.
У судовому засіданні адвокати заперечували проти задоволення клопотання так як вважають, ОСОБА_8 не є підозрюваним відповідно до вимог КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 захист встановив наступні факти:
Згідно ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
У матеріалах, наданих суду відсутні дані про отримання ОСОБА_8 повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №42014000000000364.
З матеріалів клопотання вбачається, що правоохоронним органам України достовірно відоме місце постійного проживання ОСОБА_8 на території Російської Федерації (а.с. 77).
Відсутність у ОСОБА_16 статусу підозрюваного встановлено: ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2017 року; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2017 року; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 року.
Зауважили, що у випадку проживання особи закордоном повідомлення про підозру вручається їй згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч.7 ст. 135 КПК України).
З відповідей на запити ГПУ до Державної прикордонної служби України (а.с. 86- 90, 93) та з вказаного вище рішення суду достовірно відомо, що ОСОБА_8 , його дружина та діти з 2014 р. проживають за межами України у Російській Федерації, проте обвинуваченням за два роки досудового слідства так і не виконано процедуру, встановлену ч.7 ст. 135 КПК України.
Направлення до компетентних органів Російської Федерації запиту про надання міжнародної правової допомоги в рамках кримінального провадження N942014000000000364 (а.с. 62-69) не є процедурою, передбаченою ч. 7 ст. 135 КПК України. Крім цього, ні повідомлення про підозру, ні жодної повістки про виклик до органу досудового розслідування ОСОБА_8 в рамках міжнародної правової допомоги вручено не було.
Крім того , вважають ,що обґрунтована підозра ОСОБА_8 відсутня.
Відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 неодноразово була встановлена рішеннями судів: ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.03.2017;ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2017 р.
Отже, без наявності обґрунтованої підозри в силу ч.2 ст. 177 КПК України,прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу.
Також зазначили,що ОСОБА_8 у міжнародному розшуку не перебуває відповідно до ч.6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, _з підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. З 13.11.2017 р. ОСОБА_8 у міжнародному розшуку не перебуває, що підтверджується листом Комісії по контролю за файлами Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) від 20.11.2017 р. До того ж, Інтерполом наголошено, що вся міжнародна поліцейська співпраця щодо ОСОБА_8 через канали Інтерполу не відповідає Конституції та правилам Інтерполу.
Щодо наявності в матеріалах клопотання постанови про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_8 , то жодною нормою КПК України та Закону України « Про національне антикорупційне бюро України" можливість детектива НАБ України самостійного оголошувати у міжнародний розшук, не передбачена.
Зазначили, що вже декілька разів слідчі судді Солом'янського районного суду м. Києва відмовляли у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вважають, що відсутні законні підстави для задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора,детектива,адвокатів, дослідивши матеріали, на які посилається останні, слідчий суддя дійшов до наступного.
У ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Також визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
3) відкликання ухвали прокурором.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_8 .
Відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Вбачається, що ще 25 червня 2018 року строк розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу закінчився. Даних на підтвердження того, що ОСОБА_8 затриманий на підставі ухвали до суду не надано, ОСОБА_8 до слідчого судді не доставлений.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчим суддею дотримано вимоги закону про забезпечення участі ОСОБА_8 в розгляді клопотання про тримання останнього під вартою. Однак, у зв'язку з неможливістю під час розгляду клопотання встановити наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор та можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, слідчий суддя вважає за можливе відмовити в задоволенні клопотання.
Крім цього, після виконання ухвали слідчого судді про затримання ОСОБА_8 з метою приводу, орган досудового розслідування не позбавлений можливості на законних підставах звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про тримання під вартою.
З огляду на наведене, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 186, 192-194, 196, 197, 202, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора п'ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою щодо ОСОБА_8 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1