Справа №:334/5459/18
"17" вересня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою, -
12.09.2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва разом з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2018 року про направлення справи за підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено дату підготовчого засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, прохальна частина позову містить заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №73, в б. 16б по вул. Воскресенська в м. Києві та парко місце №329 в б. №14 по вул. Воскресенська в м. Києві. Вимоги заяви мотивовано тим, що майна зареєстроване на ім'я відповідача, знаходиться в його користуванні і у разі не вжиття заходів забезпечення позову, відповідач може розпорядитись майном, що унеможливить виконання рішення суду.
Ознайомившись зі змістом заяви про забезпечення позову приходжу до висновку про те, що вказана заява підлягає поверненню заявнику, як така, що не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, її зміст не відповідає вимогам визначеним ст. 151 ЦПК України, зокрема заявником в порушення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не вказано пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, а також в порушення ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у сумі визначеній ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що має становити 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 352,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 353-355 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя -