Справа № 334/5459/18
про відкриття провадження у справі
"17" вересня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марфіна Н.В. перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (69120, АДРЕСА_2) про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою, -
12.09.2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва разом з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2018 року про направлення справи за підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (69120, АДРЕСА_2) про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою і була передана в провадження судді Марфіної Н.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
За змістом ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
У відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за позивачем право власності на ? частини квартири АДРЕСА_3 та на ? частини парко місця НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за ? частини паркомісця НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4; припинити право власності відповідача на ? частини квартири АДРЕСА_3; встановити порядок користування квартирою; вселити позивача в квартиру та усунути перешкоди в користуванні квартирою; покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що за час сумісного проживання у шлюбі сторонами була придбана квартира та паркомісце, які зареєстровані на ім'я відповідача. У відповідності до вимог чинного законодавства України на даний час позивачка має намір поділити спільне майно у рівних частинах зі сплатою відповідачем на користь позивача грошової компенсації за ? частину паркомісця, яке неможливо поділити в натурі. Добровільної згоди на поділ майна між сторонами не досягнуто. Обґрунтовуючи вимоги про встановлення порядку користування квартирою позивачка вказує, що їй має бути виділена в користування більша кімната, оскільки вона має намір проживати там разом з дитиною. Також позивачка зазначає, що відповідач чинить їй перешкоди в користуванні спільним майном, тому виникло питання про необхідність її вселення в квартиру в судовому порядку та усунення перешкод в користуванні майном.
Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, приходжу до наступного.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 189, ч. 4 ст. 274 ЦПК України, приходжу до висновку про те, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Крім того, у змісті позовної заяви міститься заява позивача про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України у якій позивачка просить витребувати у відповідача оригінали документів на спірну квартиру і паркомісце та технічний паспорт на квартиру із посиланням та те, що ці документи підтвердять придбання майна за час шлюбу.
Відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Вивчивши зміст заяви про витребування доказів приходжу до висновку про необхідність його задоволення, оскільки вказані у клопотанні документи сприятимуть повному, всебічному та ефективному розгляду справи.
Роз'яснюю відповідачу, що згідно ч.ч. 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 83, 84, 175, 177, 187, 189-193, 261, 274, 353-355 ЦПК України, -
Відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (69096, АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (69120, АДРЕСА_2) про поділ майна подружжя, визнання права власності, встановлення порядку користування квартирою, вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (02105, м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, каб. 27) на 08.10.2018 року об 11 год. 15 хв.
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів має бути надіслана відповідачем іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Витребувати у відповідача ОСОБА_2 наступні документи, які мають бути подані до суду у строк для подання відзиву на позовну заяву:
- оригінал правовстановлюючого документу на квартиру АДРЕСА_3;
- оригінал правовстановлюючого документу на паркомісце НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_4;
- технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала в частині витребування доказів оскарженню не підлягає.
Ухвала в частині відкриття провадження може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності до п/п 15.5) п/п 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя -