2-з/754/52/18
Справа № 373/1314/18
06 вересня 2018 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва ЛІСОВСЬКА О.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 321300, 00 грн.
Ухвалою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 02.08.2018 року матеріали даної справи та заяви позивачки про забезпечення позову передано на розгляд за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.09.2018 року відкрито провадження у даній справі.
Заява позивачки про забезпечення позову мотивована тим, що боржник за договором позики ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, при цьому відповідач, як спадкоємець, подав у встановлений законом строк до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, що складається з нерухомого майна, зокрема, житлових будинків, земельної ділянки та квартири. З моменту смерті боржника відповідач не вчинив жодних дій щодо повернення грошових коштів. На даний час у позивачки відсутні відомості щодо того, чи отримано відповідачем документи на спадщину, а тому вона вважає, що у разі отримання відповідних документів відповідачем можуть бути вчинені дії щодо відчуження спадкового майна, що у подальшому ускладнить виконання судового рішення.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред"явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, предметом позову є стягнення боргу за договором позики, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Останній ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. Відповідач на даний час подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
У письмовому клопотанні позивачка вказує, як підставу для накладення арешту на нерухоме майно, можливість відчуження його відповідачем після отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3
Але при цьому слід зазначити, що позивачкою на підтвердження викладеного у заяві про забезпечення позову не надано жодних належних доказів, зокрема, щодо того, що відповідач є єдиним спадкоємцем, який звернувся із відповідною заявою до нотаріуса; що вказане у заяві майно, дійсно, є спадковим майном, а також на підтвердження того, що відповідач має намір на вчинення дій щодо відчуження нерухомого майна.
Враховуючи вимоги діючого законодавства та викладене вище, вважаю, що підстав для задоволення заяви немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149 ЦПК України, -
У задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом п?ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя: